Усі, без винятку, уряди незалежної України одним зі своїх пріоритетів проголошували детінізацію економіки і легалізацію зарплати. На цей само клаксон давили всі кандидати в президенти і президенти. І це не дивно. Адже неможливо істотно підвищити рівень життя населення, провести пенсійну і соціальну реформу без відповідного наповнення бюджету.
Власне, і нинішній уряд Юрія Єханурова замахнувся на одну із найскладніших проблем у всіх пострадянських країнах: підвищити соціальний захист народу неможливо, тому що в бюджеті немає грошей, а їх немає тому, що тінізація економіки, як і раніше, перевищує середньосвітові показники.
Пам’ятаєте, був період у нашій історії, коли один із прем’єрів, щоб розв’язати проблему детінізації, то закривав директорат у Національному палаці мистецтв «Україна», то виводив його в поле на навчання з цивільної оборони. Не допомогло. Зрушення сталися, коли уряд очолив нинішній Президент, а Першим віце-прем’єром у нього був Ю. Єхануров. Отже, у нинішнього прем’єра є вже якийсь досвід розв’язання проблеми. Це дає надію.
Інформація до роздумів
Згідно з офіційною статистикою 36 відсотків громадян нашої країни як еквівалент місячної зарплати одержують не більше 320 гривень, що нижче рівня прожиткового мінімуму (429 гривень). Лише в 10 відсотків працюючих українців зарплата відповідає встановленому прожитковому мінімумові. 16,2 відсотка перевірених підприємств не виконують вимоги законодавства з виплати мінімальної зарплати, 16 відсотків підприємств порушують норми галузевих договорів. Що цікаво, у бюджетній сфері найвищий показник заборгованості у зарплаті спостерігається на підприємствах Мінпаливенерго, Мінпромполітики і Фонду держмайна.
Запитання: чому за це ніхто не несе покарання?
За січень—серпень заборгованість з виплати поточної зарплати становила 326,5 млн. гривень. За такий само період минулого року ця цифра дорівнювала 261 млн. Замисліться: основними боржниками перед власними співробітниками є економічно активні підприємства. І ще одне. Зарплата на підприємствах державної форми власності вище, ніж у приватному секторі. Хоча ефективність праці на порівнянних процесах має зворотні пропорції. Висновок? Горезвісні зарплати в конвертах не зникли.
Поки що уряд пішов шляхом адміністративного наведення порядку: в оціночному рейтингу діяльності глав облдержадміністрацій з’явився ще один показник — відповідність офіційних зарплат мінімальній зарплаті, прожитковому рівню... Так, так, знову горезвісне адміністрування. А що зробиш, якщо згідно із законодавством зміни в податкове законодавство можна вносити не пізніше, ніж за півріччя до початку нового податкового року. На жаль, чудові весняні дні, придатні для таких серйозних справ, давно скінчилися. Тепер доведеться чекати, поки з’явиться нова редакція Податкового кодексу і за нього проголосує парламент.
Хоча, якщо бути справедливим, треба сказати, що вже цього року нова влада спробувала поліпшити податкове поле. Скасовано низку пільг з ПДВ, податку на прибуток, акцизного збору, підвищено вартість ліцензій на виробництво, імпорт і оптову торгівлю тютюном і спиртом.
Інформація до роздумів
У 2005 році в Україні порушено 1450 кримінальних справ за фактом невиплати зарплати. 1115 справ направлено в суди. Найбільшу кількість справ за фактами невиплати зарплати порушено в Дніпропетровській області, якою до 8 вересня керував нинішній прем’єр. У даний час уже відшкодовано 600 млн. гривень заборгованості у зарплаті.
Погодьтеся, що за податкового навантаження на фонд оплати праці в розмірі 63,47 відсотка зарплату з «тіні» вивести неможливо. Тому, судячи з озвучених заяв уряду, серйозний пакет документів буде запропоновано парламенту вже на початку 2006 року. Кажуть, що на 3 відсотки скоротяться соціальні відрахування з фонду оплати праці. Потім навантаження на фонд оплати праці ще зменшаться. Одні фахівці з Кабміну пропонують збільшити ставки податків на підприємство, що виплачує маленьку зарплату. Є інформація, що інші фахівці пропонують узагалі перенести податковий тягар з підприємства на найманого робітника. Як це зроблено в Польщі й інших країнах.
Часу не розкачування немає. Негативні тенденції тінізації зарплати треба переламати в найкоротші терміни. Завдання, як казав один відомий політичний діяч, — архіважливе. І архіскладне. Але альтернативи немає.