Красні Окни — район прикордонний, невеликий: у ньому проживає лише 22 тисячі осіб. 54 населені пункти, 14 сільських і селищних рад, 20 шкіл, майже 4 тисячі працюючих, середня зарплата перевищує 330 гривень. Новина, що на позачерговій сесії райради обговорюватимуть питання про недовіру голові районної державної адміністрації Володимиру Тижу, вмить облетіла всі села.

Володимира Петровича, першого секретаря районної організації Соцпартії, у районі знають добре. До своїх 59 років він устиг покерувати райкомунгоспом, очолював фермерське господарство. Згодом за «квотним принципом» він опинився в кріслі глави Красноокнянського району.

— Із 44 депутатів 30 підписали звернення на моє ім’я з проханням провести позачергову сесію, — розповів «Голосу України» голова районної ради Микола Шевченко. — 3 листопада сесія відбулася, на ній були присутні 37 депутатів. Її результатом стало голосування за порядком денним про оголошення недовіри голові райдержадміністрації. За недовіру висловилися 28 депутатів, 4 — проти, 5 — утрималися. У своїх виступах депутати виголошували неприємні для Володимира Тижа речі. Критикували здебільшого кадрову політику й уміння господарювати.

Однак сам Володимир Тиж вважає, що на сесії влаштували судилище над ним.

— Однозначно можу сказати, що сесія райради, яка планувалася як розправа наді мною, мети своєї не досягла. Уже зараз до мене приходять депутати районної ради і заявляють, що відкликають підписи під зверненням про висловлення мені недовіри.

За сім місяців, протягом яких я очолюю район, моїй команді вдалося зрушити з мертвої точки проблему газифікації району, яку не могли розв’язати роками. Чесно скажу, мені нині не до інтриг і таємниць — всі думки про майбутній врожай. Слава Богу, 80 відсотків озимих зійшло, а це означає, що без хліба не залишимося. Ну а у відповідь своїм політичним супротивникам скажу, як кажуть в Одесі: «Не дочекаєтеся».

Одеська область.