Вступом до Ради Європи Україна продемонструвала свою відданість принципам верховенства права, забезпечення свобод і основних прав людини. Саме у Страсбурзі ми зафіксували нашу європейську перспективу. Бо членство в Раді Європи було необхідною передумовою реального входження до інших важливих структур європейської демократичної спільноти. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи конференцію «Україна — 10 років у Раді Європи: досвід та перспективи». Виступаючи перед представниками РЄ, зорема доповідачем Х. Северинсен, генеральним директором РЄ з політичних питань Ж.-Л. Лораном, представниками українського парламенту та уряду, Голова Верховної Ради наголосив, що шлях до Європи був непростим.

«Незважаючи на те, що внутрішній розвиток України в 1995 році був далекий від ідеалів демократії, а державна пострадянська модель несла в собі авторитарні риси, треба віддати належне тодішнім керівникам: навіть за складних перехідних умов і слідування принципам так званої багатовекторної дипломатії, Президент, Верховна Рада і уряд України зробили, як на мене, сміливий крок назустріч європейській території свободи і законності», — наголосив Володимир Литвин.

Україна й досі далека від виконання тих зобов’язань, які взяла на себе, вступаючи до РЄ. Особливо це стосується, за словами Голови Верховної Ради, сфери реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ. Вся конвенційна спадщина цієї організації нараховує 201 конвенцію. Україна, як повідомив міністр юстиції Сергій Головатий, ратифікувала лише 47, тобто приблизно двадцять відсотків. Винуватцями того, що ми так мляво приєднуємося до європейського законодавства, пан Головатий назвав міністрів юстиції та закордонних справ останніх десяти років.

Іншим об’єктом критики з боку ПАРЄ є конституційна реформа. Як заявила на конференції доповідач Парламентської асамблеї Ханне Северинсен, більшість змін до Конституції дуже правильні, але ті дві, що стосуються розширення прав прокуратури та введення імеративного мандату, не відповівдають європейським стандартам. Таке рішення прийняв не лише Моніторинговий комітет ПАРЄ, а й Венеціанська комісія.

З такою думкою погоджується і голова української делегації у ПАРЄ Борис Олійник. «У поправках до Конституції ми відступили назад, пропонуючи розширити функції прокуратури та вводячи імперативний мандат, що суперечить вимогам ПАРЄ. Не знята з порядку денного і вимога незалежності судової влади», — відзначив він у своєму вступному слові.

Вл. інф.