Айгарс Калвітіс:
Підпис латвійського прем’єра Айгарса Калвітіса стоїть під рішенням про внесення Бориса Березовського до переліку персон
«нон грата», яким заборонено в’їзд до Латвійської Республіки. Одним з аргументів на користь такого вердикту була участь БАБ в українському політичному скандалі. Це підтвердив в інтерв’ю «Голосу України» глава латвійського уряду, який перебуває в нашій країні з першим офіційним візитом.— Пане Калвітіс, розкажіть про мотиви такого рішення...
— Мотиви внутрішньополітичні (наступного року в Латвії відбудуться вибори до Сейму. — Авт.). Якщо коротко, ми не хочемо впливу третіх осіб на нашу політику. І, звичайно, скандал в Україні теж залишив певний слід, це також була одна з причин.
— Проблема прозорості фінансування виборчих кампаній актуальна і для Латвії?
— Ми приділяємо цьому багато уваги, у законодавстві чітко визначено, як фінансуються партії і виборчі кампанії і що фінансувати їх із-за кордону заборонено. Наступного дня після того, як гроші отримано, в Інтернеті кожен може подивитися, як вони прийшли і від кого. Ці питання дуже важливі.
— Які підсумки ваших зустрічей у Києві?
— Гадаю, це дуже важливий візит, адже на офіційному рівні давно не було візитів прем’єр-міністрів Латвії до Києва. Ми свою економіку дуже швидко переорієнтували на ринки європейських країн і якось трохи відклали свої інтереси на Сході. Я думаю, в політичній сфері у нас з Україною дуже активний діалог, а в економіці ще чимало потрібно зробити. Ми обговорювали і політичні, і економічні питання. Звичайно, після таких переговорів повинні піти практичні дії, що ми теж позначили. Треба працювати над розвитком транзитних шляхів з Півдня на Північ, через Латвію в Північну Європу. І залізничних, і автотранспортних. Слід поліпшити роботу митниці, обмін візами, щоб це не заважало підприємництву.
— За підрахунками нашого прем’єра, товарооборот між Україною і Латвією знизився протягом січня—вересня цього року на 12 відсотків ...
— За нашою статистикою все саме навпаки, товарооборот зріс. Бажано, звичайно, щоб статистика збігалася. Але інколи неможливо врахувати всі товари, що йдуть через треті країни.
— Який ваш прогноз — чи отримає Україна на нинішньому саміті статус країни з ринковою економікою?
— Гадаю, вона повинна отримати такий статус.
— У нашій країні багатьох тривожить неможливість проводити протекціоністську політику в умовах вступу до СОТ і ЄС...
— Період протекціонізму закінчився разом з холодною війною. Протекціоністська політика — це політика короткострокова, вона дає одноденний ефект. З огляду на тенденції до інтеграції і відкритості економіки у всьому світі дуже важливо дати правильний сигнал підприємцям, що треба готуватися до глобальної конкуренції. Той, хто не буде готовий, може зазнати поразки.
— Латвія, так само як і Україна, залежить від поставок російського газу й отримує доходи від його транзиту. Україні не раз доводилося переконуватися, що енергоносії — головний дипломатичний ресурс нашого спільного сусіда. Як Москва використовує його у відносинах з Латвією?
— У нас немає таких транзитних можливостей, газопровід у Балтії закінчується. Ми постачаємо лише в Естонію, Литву і Західну Росію (Новгород, Псков). Ми таких проблем не відчуваємо. У нас дуже чіткі ринкові відносини, ми завжди дуже чітко розраховуємося за всі поставки, не маємо жодної заборгованості за газ і ніколи не мали. Звичайно, ми свої енергетичні ризики вже якось розділили. Скажімо, паливо тепер імпортуємо з європейських країн. Газ цілком російський. Але паралельно ми намагаємося розвивати місцеву енергетику, використовувати місцеві ресурси.
Відтоді як країни Балтії вступили до Євросоюзу, до нас Росія пообіцяла застосовувати європейські ціни. Зараз вони трохи нижчі за середньоєвропейські, оскільки ми співробітничаємо у використанні латвійських підземних газових сховищ, з яких постачаємо газом західну частину Росії в зимовий сезон. Ціна на російський газ для Латвії ще не досягла середньоєвропейської, але немає жодних підстав у майбутньому сподіватися на те, що для нас зроблять якийсь виняток. Тим більше що ціни на світовому енергетичному ринку рано чи пізно вирівняються.
— Гостру дискусію викликав проект будівництва Північно-Європейського газопроводу (ПЄГ) по дну Балтійського моря, в обхід Латвії. Чи існує єдина позиція у країн Балтії з цього питання? Чи буде це обговорюватися на рівні ЄС?
— Те, що потрібно обговорювати і що вже обговорюється в Європі, це екологія будівництва ПЄГ. Технічно, напевно, легше побудувати трубопровід по дну Балтійського моря. Якщо екологічних проблем не буде, цей газопровід, напевно, побудують. Інше питання, що дешевше будувати газопровід по суші, використовуючи нашу територію. Ми зацікавлені також у проведенні відгалужень від цього газопроводу в нашу країну. Використовуючи наші підземні сховища газу, ми можемо запропонувати Росії вигідні умови як країна дистрибуції.
— Тобто ви хочете, щоб газопровід пройшов вашою територією?
— Я думаю, що це двосторонній російсько-німецький проект. Якщо вони дійдуть висновку, що ми можемо в цій ситуації запропонувати Росії й Німеччині використовувати нашу територію, можна буде подумати, скажімо, про постачанні газом Східного берега Балтійського моря. Латвія має гарні перспективи для того, щоб вітка від великого газопроводу, якщо він будуватиметься, йшла нашою територією.
— Що б ви сказали євроскептикам?
— Вступ до ЄС дає переваги, які можна оцінити тільки у довгостроковій перспективі. Це і вільне пересування робочої сили, це і відкрита економіка, і підтримка з Європейських структурних фондів. Після вступу до ЄС дуже добре розвивається сільське господарство, адже наші селяни одержали істотну підтримку з єврофондів і найголовніше — доступ до більш платоспроможного ринку. У результаті, наприклад, закупівельна ціна на молоко буквально за півтора року зросла удвічі.
Розмовляла Ганна ЛУКАНСЬКА.
