За даними ВООЗ, низька фізична активність є одним із головних чинників ризику смертності від гіпертонії. 

Крім того, на розвиток серцево-судинних захворювань істотно впливає раціон харчування. Переїдання, меню, насичене жирами, холестерином, в якому бракує фруктів, овочів і риби, може сприяти виникненню атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. А ще важливо не пересолити: кількість харчової солі для дорослої людини на день не повинна перевищувати 5 грамів.

Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру здоров’я, рекомендує мати вдома тонометр і щоранку, як чищення зубів, взяти за правило вимірювати тиск. «Якщо кожен контролюватиме свій тиск незалежно від віку, кількість людей із фактором ризику гіпертонії значно зменшиться», — наголошує він.

Василь Нетяженко, головний позаштатний терапевт МОЗ України каже: події, що нині відбуваються в країні, без сумніву, впливають на стан здоров’я. Життя в постійному стані стресу рано чи пізно дається взнаки. Також чиновник повідомив, що дію пілотного проекту, за яким регулюються ціни на ліки для гіпертоніків, у 2014 році буде продовжено. Мовляв, найближчим часом влада має виділити 135 мільйонів гривень.

Факт

В Україні налічується 12 мільйонів людей, що потерпають від гіпертонії. А лікуються з них лише 10 відсотків. 45 відсотків хворих взагалі не знають, що мають високий артеріальний тиск. 25 відсотків викликів «швидкої допомоги» — до пацієнтів-гіпертоніків.