Таку невтішну перспективу окреслив заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Володимир Тандура під час «круглого столу», присвяченого проблемам села .
Адже за останні 15 років кількість населення Чернігівщини зменшилась на 500 тисяч осіб. Звичайно, певну роль тут відіграли й міграційні процеси. Проте щороку помирають майже 20 тисяч чернігівців, а народжуються лише 5000. Цьогоріч закрито 18 шкіл. Не тому, що вони збиткові, просто немає учнів. І шкіл з такою перспективою — більше сотні.
Чернігівське село виштовхує молодь у міста, бо в населених пунктах панує безробіття. Очікується, що нинішнього року в центрах зайнятості зареєструються 14,6 тисячі сільчан. За даними обстеження сільгосппідприємств, як повідомила директор обласного центру зайнятості Лідія Падалко, у 2006-му передбачається вивільнення ще 1,1 тисячі селян.
На жаль, попри отриманий високий урожай зернових, цукрових буряків, зростання надоїв молока, господарства на порозі вступу до СОТ знову опинилися на межі знищення через цінову політику останніх місяців.
— Якщо не буде реальної підтримки селу, — зауважив голова СГК «Полісся» із села Кувечичі Чернігівського району Михайло Купріянко, — воно загине. Ми не витримаємо конкуренції, бо поставлені в нерівні умови із зарубіжними сільгоспфірмами. Польські сільгоспвиробники дуже піднялися завдяки продуманим заходам державних дотацій. Звичайно, їм вигідно продукувати дешеві свинину, молоко. Ми ж собі цього не можемо дозволити...
Учасники «круглого столу» прийняли звернення, першим пунктом якого рекомендували Верховній Раді України ухвалити законопроект України «Про міжгалузеві економічні відносини в народному господарстві». Суть його — підтримка галузей з уповільненим оборотом капіталу, зокрема сільського господарства.
