Хрінники — рай для археологів

— Науково доведено: люди вздовж берегів річки Стир почали селитися ще 5—6 тисяч років тому, що й підтверджується численними знахідками від зброї бронзового віку до горщиків середньовіччя, — каже один з організаторів виставки археолог Олексій Войтюк. — В експедиціях, починаючи з 1993 року, взяло участь дві з половиною тисячі дослідників, тож розкопки в басейні Хрінницького водосховища є чи не наймасштабнішими у Західній Україні.

Загалом у Хрінниках знайдено різні амулети, кістяні рибальські знаряддя, застібки для одягу, наконечники для стріл, ножі, кістяні гребені, римські монети. Декілька років тому трапився навіть тризуб — кістяний, якому понад тисячу років і який уподібнюється до сучасного. Але найціннішими знахідками археологи вважають 950-річну глиняну писанку часів Київської Русі та античну бронзову статуетку Сарапіса, який вважався покровителем родючості. Писанку знайшли в давньому могильнику. На розписному яйці зображено хвилі та колоски. Всередину давні майстри заклали камінчик і заліпили його глиною, щоб калатав. Це перша давня писанка на Волині, яку знайшли неушкодженою. А що стосується статуетки Сарапіса, то таких у світі існує лише дві: одна з них зберігається у Ватикані, а друга — із Хрінників потрапила у рівненський музей.

До речі, старожитностями із хрінницькою пропискою помилуватися можуть не тільки рівняни, а й мешканці інших міст України, бо незабаром виставка помандрує українськими теренами разом із художніми реконструкціями Ірини Ковтун, на яких зображено життя та побут наших далеких попередників — їхні помешкання, способи приготування їжі, роди занять тощо.

— Хрінники — рай для археологів, — каже заступник директора Інституту археології НАН України доктор історичних наук Денис Козак, — бо тут, по суті, представлена вся історія людства. Такого скупчення пам’яток в одному мікрорегіоні я більше не знаю на території всієї країни. Що ж стосується безпосередніх знахідок, то перша дивовижна річ, яка нам трапилася, — це зображення рала (найдавнішого землеробського знаряддя) на амфорі, яку знайшли в споруді епохи енеоліту. Це знаряддя праці з Хрінників належить до межі ІV—ІІІ тисячоліть до нашої ери і є найдавнішим в Європи. Ми виявили також садибу рибалки-невра ранньозалізного часу, де була сушарня, в якій в’ялили рибу. В ній зберігся набір рибацьких снастей: кістяний гарпун, з іклів кабана захват та ніж-долото. А ще наконечники бронзових стріл скіфського типу. Отже, вже тоді відбувався обмін зі скіфськими племенами — сусідами неврів.

— У Хрінниках наша експедиція виявила близько півсотні жител — ціле село, — продовжує Денис Козак. — Є будинки, в яких таїлися скарби римських монет, навіть уламки срібних ланцюжків, які носили на грудях купці з римських провінцій. Тобто тут торгували, і цю місцину сповна можна вважати торговим центром.

До категорії важливих знахідок відомий археолог відніс також пам’ятку, яку виявили на північній околиці Хрінників, в урочищі Високий Берег. Це спалене село ХІІ століття. Відкрили археологи декілька жител русичів домонгольського періоду. В одному з них збереглася внутрішня архітектура та інтер’єр. Відтак науковці простежили в деталях особливості давньоруського сільського будівництва на території Волині. З’ясувалося, що простір між земляними стінами і дощатою стіною-зрубом забивався глиною. В куті житла стояв млин: збереглися жорна, а у великій печі — цілий горщик. Далі — кінські вудила, орнаментована накладка до лука, ножі, бронзовий позолочений натільний хрестик візантійського стилю.