«Орел», який облетів увесь світ

Почну з аксіоми — твердження, яке не потребує доведення. Ця аксіома існує стільки, скільки існує саме поняття товару. Так от: ліків другого сорту не буває. І крапка. Справедливе й інше твердження: на ліках не економлять. Бо, як кажуть, здоров’я — перше багатство, а друге — щасливий шлюб.

Новий слоган у лексиконі українців

Понад сто років стоїть на варті охорони здоров’я одне з найстаріших і водночас одне з найсучасніших фармацевтичних підприємств Угорщини — компанія «Гедеон Ріхтер». Історія піонера угорської фармацевтичної галузі більш як століття пов’язана з іменем її засновника, видатного вченого і бізнесмена Гедеона Ріхтера. Отримавши блискучу освіту в Будапештському університеті, пройшовши практичні університети аптекарської справи в Іспанії, Німеччині, Франції, Великій Британії, у 1901 році молодий провізор купив у центрі Будапешта аптеку «Орел» і налагодив виробництво лікарських засобів. За досить короткий час талановитий фармацевт в аптечних умовах освоїв виготовлення чотирьох лікарських засобів тваринного походження. Невдовзі попит на препарати так зріс, що стало неможливим задовольнити його в умовах невеличкої лабораторії. У 1907 році успішний провізор придбав шмат землі у районі Кебаня, де й нині розташовано основне виробництво компанії.

Гедеон Ріхтер чудово розумів, що виробництво ліків не може бути рентабельним без широких зв’язків за кордоном, тому цілеспрямовано розвивав міжнародну мережу збуту і створював дочірні підприємства в інших країнах. У 30-ті роки минулого сторіччя мережа його представників охоплювала п’ять континентів, де діяло десять дочірніх підприємств, які і реалізовували, і виробляли готові лікарські форми. Напередодні Другої світової війни «Гедеон Ріхтер» був другим за величиною експортером лікарських засобів в Угорщині.

Друга світова війна практично паралізувала роботу підприємства. Гітлерівці пограбували завод, а старого Ріхтера нацисти втопили в Дунаї. Після закінчення війни завод як репарацію було передано Югославії. Все довелося починати з нуля.

Але вже в 1948 році препарати «Гедеон Ріхтера» з’явилися у Польщі, Чехословаччині. А 1954 рік вважають початком відліку історії «Гедеон Ріхтера» в СРСР, країнах СНД. Так півстоліття тому в лексикон українців міцно і надійно увійшов слоган «ріхтерівські ліки».

Нині «Гедеон Ріхтер» — акціонерне товариство. 62,2 відсотка акцій компанії належать зарубіжним інвесторам, 12,8 — угорським, а чверть акцій — державі. У товаристві працюють більш як 5600 співробітників. Вартість акцій «Гедеон Ріхтера» фахівці оцінюють у 2,5 мільярда доларів США. До речі, майже такою була стартова ціна «Криворіжсталі» на недавньому аукціоні. Завод є одним з найбільших фармацевтичних підприємств не лише Угорщини, а й Східної Європи. Тут виготовляють і реалізують понад 130 видів лікарських препаратів, дві третини яких експортують до більш як 80 країн світу на п’яти континентах. Двадцять п’ять відсотків препаратів — оригінальні лікарські засоби.

Фірма всі сто років вірна ідеї свого засновника щодо створення і розвитку мережі «опорних пунктів» на міжнародному ринку. Тож і нині компанія на п’яти континентах має 30 своїх представників, п’ять виробничих дочірніх підприємств та 14 комерційних.

Торік 29 відсотків своєї продукції ріхтерівці направили на внутрішні потреби своєї країни, 21 відсоток відвантажено країнам Європейського співтовариства, 26 — експортували до країн СНД, 14 — у США, 10 — до інших країн. Переважає орієнтація на експорт.

Щоб хоч якось читач міг осягнути потужності цього гіганта, який виріс з маленького «Орла», наведу таку статистику. Ще чотири роки тому підрозділи твердих лікарських засобів за секунду видавали «на-гора» 222 таблетки, драже і капсул, інші цехи — 1,3 туба мазей і кремів і 11 ампул та флаконів. Відомо: зупинитися — значить відстати. А за останні чотири роки акціонерне товариство не те, що не зупинилося, а активно прогресувало у своєму розвитку. Тож сьогоднішня статистика вже інша.

Дочка виросте в Жулянах

У своїй філософії нинішнє керівництво угорської компанії чітко дотримується ще одного заповіту старого Ріхтера. На початку розповіді про унікального гіганта фармацевтичної галузі нашого дружнього сусіда я навів дві аксіоми.

Другу аксіому, мовляв, на ліках не економлять, можна трактувати двояко. У прямому розумінні: коли людина захворіє, то віддасть будь-які кошти за ліки, щоб одужати. Ріхтерівці цю аксіому трактують по-своєму.

АТ «Гедеон Ріхтер» посідає в Угорщині перше місце з інвестицій у сферу досліджень і розвитку. Вісім-дев’ять відсотків отриманих від реалізації продукції коштів спрямовують щороку в науковий центр і лабораторію, де працюють понад 700 співробітників. Спільні науково-дослідні програми ріхтерівці здійснюють із 31 кафедрою провідних університетів країни та академічними НДІ. Їх науковий пошук і дослідження проростають здоров’ям мільйонів людей на планеті. Ріхтерівці дотримуються клятви Гіппократа, де, зокрема, наголошується на вірності навчатися все життя.

Успішно функціонує угорська компанія і на нашому фармацевтичному ринку. У 1996 році у Києві відкрито представництво «Гедеон Ріхтер» в Україні. З 2002 року його очолює талановитий менеджер, кандидат економічних наук Янош Сабо. Центральний офіс має вісім регіональних представництв. Кількість зареєстрованих у нас препаратів налічує більш як 120 найменувань. «Гедеон Ріхтер» планує відкрити дочірнє підприємство в Жулянах під Києвом. Для цього програмою інвестицій передбачено 5 мільйонів доларів США. Таке дочірнє підприємство буде другим на теренах СНД (перше вже функціонує в Підмосков’ї). Угорці запланували інвестувати туди 30 мільйонів доларів. Між іншим, виручка «Гедеон Ріхтер» в Україні від реалізації своїх ліків становила торік 18,4 мільйона доларів.

Ось так розправив сьогодні свої крила колись маленький «Орел» з центру Будапешта.

Будапешт — Київ.