Навчальні заклади мають самостійно розпоряджатися заробленими коштами. Про це йшлося під час засідання профільного Комітету Верховної Ради України, присвяченого підготовці проекту закону № 1187-2 «Про вищу освіту» до другого читання та обговоренню внесених поправок.

Документ запроваджує низку новацій — зокрема, встановлює рівні на ступені освіти відповідно до Національної рамки кваліфікацій, ліквідує рівні акредитацій вишів, передбачає появу Національного агентства з якості вищої освіти та незалежних установ оцінювання й забезпечення цієї якості, запроваджує академічний та перший науковий ступінь — доктор філософії, розширює автономію навчальних закладів.

Остання просто неможлива без фінансової самостійності, наголосила голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич. «Народні депутати внесли понад 900 пропозицій та правок до законопроекту, прийнятого у першому читанні, — підсумувала вона. — Важливо дотриматись основних ідей, які закладені в цьому документі. Це — автономія вишів, повна реалізація права громадян на освіту, зв’язок з ринком праці, розвиток науки в університеті».

Варто змінити не лише певні правила гри, а й ставлення до освіти і науки взагалі. «Не розглядайте виші як таких собі споживачів державного бюджету, — таке прохання висловив міністр освіти Сергій Квіт. — Освіта в усьому світі розглядається не як галузь, а як основа для всебічного розвитку суспільства. Економіка, яка будується на інноваціях, теж починається з неї».

За його словами, в законі є кілька ключових питань, до яких належить можливість вишів розпоряджатися заробленими коштами. «Зокрема, це статус спецфонду, — уточнив Сергій Квіт. — Це не бюджетні кошти — щодо цього в нас є експертні висновки. Не може бути автономії вишу, якщо немає фінансової автономії, організаційної та академічної. Автономія вишу — це ключовий момент, і ми повинні поставитися до цього дуже серйозно... Якщо ми хочемо мати хороший закон, якщо ми хочемо реформ, це передбачає державні витрати».

Народний депутат України Олег Зарубінський додав, що автономність вишів має бути реальною, а не декларативною. Тому не зайве прописати у законі, що виші можуть «самостійно визначати статті та обсяги витрат власних коштів спеціального фонду державного бюджету».

Опонентом прихильників такої ідеї традиційно є Мінфін. Присутній на засіданні комітету заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук нагадав про «бюджетні дірки», які нині латають абичим — зокрема, маніпулюючи коштами, отриманими від комерційної освітньої діяльності вишів. В іншому разі колективам тих таки університетів доведеться стикнутися з невиплатою зарплат, заявив чиновник. «Наскільки я розумію, нині йдеться про плани з виведення цих коштів з казначейського обслуговування, — зауважив Володимир Матвійчук. — Тут треба приймати загальні рішення. За чинним законодавством це бюджетні кошти, і не може такого бути в державі, що є державне казначейство і є якісь виведені з нього державні кошти. Тим паче я не бачу в законопроекті відповідальності за порушення їх використання».

Щоправда, не прописана й відповідальність держави, яка через Держказначейство позбавляє навчальні заклади можливості розпоряджатися заробленим. Приміром, Харківському університету Держказначейство винне 8 мільйонів гривень — з літа минулого року, про що розповів Сергій Квіт.

«Нині склалася парадоксальна ситуація, — каже голова комітету, — маючи де-юре кошти на рахунку, де-факто освітяни не можуть їх витрачати». А щодо можливих зловживань, то певні запобіжники тут передбачені. Зокрема, згідно з проектом цього закону, кошти спецфонду перебуватимуть на рахунках державних, а не комерційних банків.

Комітет з питань науки і освіти рекомендував проект закону «Про вищу освіту» № 1187-2 до другого читання. За словами Лілії Гриневич, документ має бути ухвалено у червні, ще до завершення сесії.