Минулої п’ятниці Шевченківський райсуд столиці постановою скасував указ Президента про звільнення пана Піскуна і поновив його на посаді Генпрокурора. Ситуація, від якої навіть у досвідчених правників розпливаються літери кодексів...
Представник Президента, міністр юстиції Сергій Головатий, звичайно, рішенням суду не задоволений, але не здивований. «Коли я побачив склад суду, — зізнався він журналістам, — мені десь на 50 відсотків стало зрозуміло, яке буде рішення». Кількість відсотків ще зросла, коли пан міністр не побачив... жодного папірця перед суддями. «Не буває таких судових процесів, щоб суддя не записував аргументацію, не заслухав усі сторони», — обурено підсумував «шевченківське судочинство» глава Міністерства юстиції. Він переконаний, що три судді «зробили професійний злочин» під «прикриттям найвищого судового керівництва країни — суддівської мафії». Версію, що, можливо, це і є верховенство права: адже Святослава Піскуна начебто звільнили, коли він був на лікарняному, — Сергій Головатий не сприймає. За його словами, відносини між Президентом і Генпрокурором не регулюються трудовим правом, і «якби Піскун навіть був вагітний», глава держави все одно мав право його звільнити.
Сам іменинник, навпаки, рішенням суду задоволений: «як принципом, а не бажанням працювати на цій посаді». Зі своїм наступником Олександром Медведьком, упевнений, порозуміється: сам Генпрокурором «буде по парних, а той по непарних».
Жарт жартом, а щось несмішне в ньому є. Після суботньої гостинної зустрічі чи то колишнього, чи то нинішнього начальника в рідних пенатах учора охорона ГПУ не пустила Святослав Михайловича далі порога. Може, тому, що було
«непарне число»?Учора ж Сергій Головатий подав заяву про апеляційне оскарження постанови Шевченківського суду. А тим часом
«вагітній двійнею» Генпрокуратурі не до сміху. І не до серйозної роботи.
