В Україні подешевшали нафтопродукти.

ФДМУ створив реєстр державної власності.

Друге читання Держбюджету-2006 обіцяє друге коло проблем.

До поганого звикаєш швидко, а до хорошого — важко. До високих цін на нафтопродукти ми звикли, як до температури власного тіла — нас легше переконати у появі пташиного грипу, ніж у зниженні цін на пальне. Тим часом це вже факт не одного місяця. Як на мене, саме стабілізація цін на нафтопродукти сприяла досягненню цілком прийнятних індексів інфляції у вересні (0,4 відсотка) і жовтні (0,9 відсотка). Середні ціни на дизпальне в листопаді знижуються у 25 регіонах, на бензин А-95 і А-76 — у 23. І це не жарт. По-перше, зниження сезонного попиту на нафтопродукти цього року збіглося у часі з потужними поставками по імпорту з Росії, Прибалтики, Білорусі та Румунії. По-друге, відсутність імпортного мита і божа кон’юнктура на світових торговельних майданчиках нафтопродуктів (хоч, як показала середа, мінлива. — Авт.) фактично стримували ціни вітчизняних переробників. По-третє, останні збільшили обсяги виробництва за 10 місяців (за винятком дизпального) проти аналогічного періоду минулого року.

Справжнім хітом можна вважати зменшення одразу на 100 гривень оптової ціни на бензин А-95 Шебелинським газопереробним заводом, хоч на загальну тенденцію не менш яскраво вказують і результати останнього аукціону «Укрнафти». Звикайте, панове, до хорошого! Як на мене, теперішній масштаб цін на пальне у листопаді не зміниться. Проте звикати важко, бо АЗС Києва, Донецька, Дніпропетровська пручаються загальній тенденції. Попит на бензин у цих містах не рівня регіональному, бо кількість автомобільного транспорту тут зростає більш бурхливо. Немає правил без винятків.

Це добре знає глава Фонду держмайна Валентина Семенюк, яку варто удостоїти звання жінки тижня за створення реєстру державної власності. Нарешті усі знають, що станом на 15 листопада держава має власність у статутних фондах 12390 акціонерних товариств. Інакше кажучи, і зону відповідальності перед суспільством за капіталізацію цих підприємств, і базу порівняння ефективності їх роботи. З цього боку самий факт створення такого реєстру, на мою думку, більш показовий за успішний продаж «Криворіжсталі». Тим паче що створення реєстру супроводжується зусиллями уряду і парламенту привести у відповідність до європейських норм наше законодавство про корпоративні права. Ще один позитивний момент — перерахували на пальцях кількість повернутих у держвласність пакетів акцій — сім включно з «Криворіжсталлю». Сіла муха, а скільки куряви. Добра ілюстрація того, якої шкоди економіці завдає беззастережна реприватизація, започаткована попередниками уряду Юрія Єханурова.

Тепер про головне. Кабінет Міністрів передав у Верховну Раду компромісний варіант проекту держбюджету на рік наступний. Вимушено чи невимушено, а на орбіті головного фінансового документа країни трималося будь-яке пікірування влади і опозиції на економічні теми. Не дивно, бо проект може бути критерієм оцінки діяльності уряду Юрія Єханурова за відсутності чіткої і зрозумілої концепції соціально-економічного розвитку країни. Він стоїть на восьми китах — зростанні соціальних виплат, збільшенні інвестицій, зниженні податків, розвитку села, розбудові доріг. Бюджетний комітет — за, але він проти, за висловом в. о. профільного комітету Людмили Супрун, маніпулювання цифрами. Так, на її погляд, фінансова допомога місцевим бюджетам підміняється компенсацією витрат на купівлю природного газу, створення так званого стабілізаційного фонду суперечить чинному законодавству, а фінансування агропромислового сектору не витримує жодної критики. Тим часом чимало поправок вже узгоджено і згідно з теперішнім варіантом держбюджету видатки на споживання збільшено на 14 відсотків, а видатки розвитку — на 41. Хоча нюанси є. На мій погляд, чи не найбільш прикрий полягає у тому, що за збереження фіскального дефіциту в 2,5 відсотка від рівня ВВП і вочевидь високих видатків зростає ризик надмірного податкового навантаження на бізнес. А тут вже не одна, не дві, а три правди. Так, збір за купівлю валюти на міжбанківському ринку становитиме вже 1 відсоток (на 0,5 менше, ніж було), однак наприкінці 90-х його запроваджували як тимчасовий для подолання поточних проблем з пенсійного забезпечення. Але ми знову звикли до проблем, як до температури власного тіла — навіть 3 мільярди цього збору не покриє ймовірного дефіциту Пенсійного фонду, який утворюється автоматично внаслідок зростання підвищених виплат з вересня 2004 року — дотепер.

Шансів, що країна одержить держбюджет до Нового року, стало більше, хоч його друге читання обіцяє друге коло проблем. Допоможе якщо не консенсус, то прагматизм. Адже високі зарплатні та пенсійні мінімуми і максимуми можуть потрапити в кишені лише в тому разі, якщо держбюджет на рік наступний приймуть вчасно. Звикайте до хорошого, воно не вічне.

... А ще минулого тижня з невідомих причин горіла бухгалтерія «Криворіжсталі».