Цей жовтогарячий, схожий на жучка-сонечко автомобіль, добре видно з траси Умань—Вінниця. Його помічають усі подорожні і, зацікавившись, завертають до гостинного козацького «зимівника».
Підприємець із села Мала Севастянівка Христинівського району Валерій Костюк, якому належать і
«Запорожець», і будівлі, — цікава, неординарна людина. За фахом — культпрацівник, за натурою — кипуча ділова людина, він кілька років тому побудував «при битій дорозі» корчму. Ні, не «забігайлівку» з модною нині назвою, а справжній витвір етномистецтва. Затишна оселя з вдало підібраними старожитностями, дерев’яні різьблені меблі, ковані речі, стилізовані скульптури героїв українського фольклору привертають увагу своєю неповторністю. Однак найголовніша нині «родзинка» Костюкового обійстя — «помаранчевий музей». Головний його експонат — бувалий у бувальцях «Запорожець» — витримав разом з господарем всі 17 днів і ночей київських баталій.Як активний учасник Майдану-2004, Валерій Васильович привіз разом з друзями і зберіг багато революційної атрибутики. Тепер народний музей Костюка з великою цікавістю розглядають його гості, приходять школярі. Фотографуються з
«американськими» валянками, мегафонами, прапорами. І, звичайно, із «залізним героєм» революції, помаранчевим «Запорожцем».Черкаська область.
