На підприємствах м’ясопереробки знову надзвичайний стан?

М’ясопереробний завод «Колос—чернівецькі ковбаси», свого часу зіткнувшись із проблемами у вітчизняному тваринництві, вміло та ефективно запозичив західні технології відгодівлі елітних порід свиней. Нині візитну картку підприємства доповнюють сучасні відгодівельні комплекси. Колосівський досвід шириться Україною, його взяли на замітку в Міністерстві агрополітики. Тих, хто бажає займатися відгодівлею свиней прогресивних порід і вперше потрапляє на колосівські комплекси, зайве агітувати не потрібно. Проте навіть таке потужне підприємство, як «Колос», раз по раз відчуває дестабілізацію через контрабандні інтервенції м’яса в Україну.

На цю тему ведемо розмову з директором МПЗ Ігорем КІБІЧЕМ.

— Ваші колеги-м’ясопереробники знову б’ють на сполох у зв’язку із дестабілізацією м’ясного ринку. Є підстави для занепокоєння?

— Постачання імпортних свиней становить лише 19 відсотків товарообігу «Колоса». Дефіцит свинини в Україні є і залишатиметься у найближчі два-три роки. Суть імпорту в тому, що світова ціна на свинину близько двох доларів за кілограм, а наша оптова після сплати всіх податків і мита зростає до трьох доларів. Нині на свинину в Україні ціна є чи не найвищою у світі. Поряд з цим, імпорт — це стимул для розвитку вітчизняного тваринництва, що ми успішно й робимо. На 2006 рік вже заклали високотехнологічне виробництво на 50—60 тисяч свиней на рік.

Із серпня наступного року матимемо змогу не використовувати імпортне м’ясо у переробці, а цілком забезпечимо свої переробні потужності нашим м’ясом, котре отримуємо із власних ферм. Потужні вітчизняні переробники м’яса у колізіях, які виникають між ними і митниками, між ними і Міністерством аграрної політики, домагаються лише одного — працювати законно. Провідні імпортери м’яса й риби (і західні, і східні) підписали меморандум з Держмитслужбою і готові працювати «по-білому», але без бюрократичних рогаток та «нетарифних регулювань». Ми працюємо у режимі суворої виробничої і торговельної дисципліни. На вітчизняному ринку всі потужні переробники м’яса зобов’язані забезпечувати торгові мережі супермаркетів на жорстких контрактних умовах. А перебої із сировиною цьому заважають. Ось більшість м’ясокомбінатів і шукає вихід із ситуації у створенні власних відгодівельних підприємств. Маючи п’ятирічний досвід роботи у цій царині, спеціалісти «Колоса» досягли результату, коли за інтенсивної відгодівлі рентабельність за нинішніх цін становить 80 відсотків. Для всіх охочих запозичити наш досвід ми відкрили навчальний центр з нових технологій свинарства. До колосівської ідеї розвитку в Україні сучасного свинарства за останні півроку вже приєдналися потужні переробники м’яса із Закарпатської, Вінницької, Полтавської, Львівської, Волинської, Київської областей.

Якщо говорити про наші імпортні поставки, то протягом 2005 року завезено лише 13494 голів, або 971,1 тонни м’яса — на 10 мільйонів 800 тисяч 480 гривень. А товарної продукції виробили більш як на 100 мільйонів гривень. Дехто несправедливо вважає, що імпорт свинини підриває бюджет селянина. Насправді легальний імпорт живих свиней не завдає шкоди вітчизняному твариннику: він становить лише 3—5 відсотків від імпорту в Україну загалом.

— Як ви ставитеся до вказівки №167 Департаменту ветеринарної медицини при Міністерстві АП про тимчасову заборону ввозу свиней в Україну? Який стосунок мають свині до птахів, котрим загрожує пташиний грип? З цим запитанням звертаємося до керівника програми «Колоса» у галузі тваринництва Сергія КунІцина.

— Загалом ставимося спокійно. За законом ми можемо ввозити свиней і на забій, і на догодівлю, і на розведення. На забій — доставка досить дорога: високе мито. Наприклад, свинина польського забою, легально завезена в нашу державу, має собівартість до 15 гривень за кілограм. Така ціна підтримується і на легальному ринку країни. Якщо тимчасовою забороною ветеринари намагаються перевірити, чи здорове стадо в Польщі, Німеччині, Словаччині, ми готові сприяти ветслужбі в цьому. Потрібно розуміти, що в Департаменті ветмедицини працюють не просто чиновники — це лікарі, які відповідають за здоров’я всіх тварин України. Нині ми — не імпортери, а насамперед переробники і тваринники. Здоров’я нашого стада дуже важливе. Свого часу нам багато допомогли головний ветлікар України, доктор ветеринарних наук Петро Іванович Вербицький, відомий у світових наукових колах фахівець. Це небайдужий і дуже кваліфікований спеціаліст, котрий щиро вболіває за українське тваринництво. За його сприяння до нас на стажування і роботу направляли кращих випускників профільних вузів, котрі у перспективі розмножать наш досвід на українських теренах. Неоціненні консультації та поради ми отримуємо від професорів Пейсака, Грелі, Яницького. Чітку державницьку позицію і підтримку вітчизняного тваринництва завжди демонструє керівник Чернівецької обласної ветеринарної медицини Петро Мельник. Ці люди розуміють, що за такими, як ми, — майбутнє вітчизняного тваринництва та переробної галузі.

— До чого вас спонукає жорстка митна політика ветеринарів тепер, коли є загроза пташиного грипу в Україні?

— Тимчасово, напевно, доведеться перейти на переробку замороженого м’яса з Бразилії. Гадаю, що після підписання меморандуму між імпортерами і Держмитслужбою нормально запрацюють наші давні постачальники з Донецька та Києва. До Одеси, кажуть, підходять пароплави з бразильським м’ясом. В принципі, це імпорт порівняно якісний, ціна невисока. Звичайно, хотілося б працювати зі свининою нашого українського виробника. Сподіваємося, що це найближчим часом і буде. У птахівництві українці за 3—4 роки навчилися працювати не гірше за американців, нині на часі прорив і у свинарстві. Ми знаємо, як зробити Україну заможною і незалежною від імпорту продовольства.

— Чи б’є по вас зростання інфляції, кажуть, що потужним виробникам нема куди здавати м’ясо?

— Ми і є виробники. До супермаркетів Києва постачаємо щомісяця десятки тонн м’яса власного виробництва. Гадаю, для споживачів завжди важлива ціна і якість. Внаслідок сезонного забою свиней у селянських господарствах гуртова ціна на м’ясо зменшилася з 16,50 до 15,60 гривні. Наше м’ясо добре купують: порода свиней ландрас одна з кращих у світі — 54 відсотки м’яса. Селяни ж відгодовують велику білу, яка більш як 36 відсотків м’яса не дає. Популярна колись вітчизняна порода є надто салоємною. Рівень життя населення поліпшуватиметься, сало як основний м’ясопродукт втрачатиме популярність. Треба міняти породу і кормораціон свиней, ми готові в цьому допомогти на державному рівні й у співпраці з приватними тваринниками.

— Які ціни на м’ясопродукти прогнозуєте наприкінці цього та на початку нового року?

— З настанням зими ціни на свинину, напевно, знову зростуть, бо селяни виробляють не стільки м’яса, скільки потрібно споживачам і переробникам. На яловичину теж спостерігається сезонне зниження цін. Зараз ціна на яловичину впала з 15—20 до 14 гривень. Імпорт тут ні при чому, адже яловичина — недешевий товар і у світі, нам ціни диктує Росія — основний споживач яловичини з України.

Нині в Україні проблеми в землеробстві, свої три тисячі гектарів обробляємо з великими потугами, але не залишаємо цієї справи. Ми — солідна фірма, проте інші без реальної допомоги з боку МінАП не виживуть. Але це вже окрема тема для іншої публікації.