У «Золотій підкові» живуть трипільці

Понад шість тисяч експонатів — предметів побуту і культури прадавньої цивілізації зібрано в державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура».

Сотню найцікавіших реліквій цієї колекції щойно виставлено в селі Легедзиному Тальнівського району. Це село — одне з 11 населених пунктів південно-західної Черкащини, де виявлено найбільші європейські поселення кінця V тисячоліття до н. е. Трипільське прамісто, знайдене поблизу села Майданецького тридцять років тому, налічувало понад дві тисячі житлових будинків і мало площу дві тисячі квадратних метрів.

— Трипільці вочевидь були одними з перших броварів Європи! — каже директор заповідника Владислав Чабанюк, показуючи чималі глеки та макітри. — Вони варили пиво з ячмінного солоду і вміли робити вино. Наші пращури вирощували понад десять сортів злаків: пшеницю, жито, ячмінь, просо, а з бобових — горох.

Виставлені тут гончарні вироби вражають довершеністю і красою. Фахівці порівнюють трипільську кераміку за якістю і витонченістю лише з китайською. Однак китайці поступалися у фантазії орнаментів.

Заповідник «Трипільська культура» увійшов до знаменитого обласного туристичного маршруту «Золота підкова». Тож, мандруючи Черкащиною, ви обов’язково побачите і трипільські скарби.

Лідія ТИТАРЕНКО.

Наймолодший у «Моїй прекрасній сім’ї» грошей не лічить

Тарас Сахно — наймолодший на майданчику серіалу «Моя прекрасна сім’я». Проте його працездатності і серйозності заздрить навіть найдоросліший член команди — «дід» Валерій Прохоров.

— Тарасе, ти, напевно, хочеш бути актором?

— Звичайно. Хочу бути актором, режисером і мільйонером.

— Вважаєш, це сумісно?

— Сумісно. Тому що коли я працюватиму і все життя набиратимуся досвіду, це повинно дати результат. Зараз я думаю не про гроші, а про досвід.

— Хоч ти і сказав, що гроші тебе не цікавлять, але ти все-таки їх заробляєш. На що витрачаєш?

— Поки що ні на що. Я ж сказав, що хочу стати мільйонером. Я їх навіть не завжди рахую — просто відкладаю. Потім до Франції можна, наприклад, поїхати або до Єгипту.

— А як ти потрапив у серіал?

— Коли я прийшов, мене запитали: «Ти хуліган?» Я відповів: «Так». І розповів їм, який я хуліган... Ну, зараз-то я не хуліганю. Думаю тільки про зйомки.

— Але все-таки, що хуліганське ти робиш? Б’єшся?

— У нас з друзями є одне місце, де ми малюємо на стінах. А битися — прагну уникати цього, але якщо мене викликали на ринг, тоді вже бився. Бувало, до крові. А ще я кожен ранок роблю зарядку.

Анастасія СВЄТЛОВА.

Історику і етнографу

Меморіальну дошку видатному українському історику, археологу та етнографу Володимиру Ястребову встановлять у Кіровограді. Таке рішення за поданням ради обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури прийняла міська топонімічна комісія.

Як повідомила заступник голови ради Валентина Сердюк, пам’ятну дошку встановлять до 150-річчя В. Ястребова на приміщенні технікуму Кіровоградського національного технічного університету (раніше тут було Єлисаветградське реальне училище, де викладав учений).

Володимир Миколайович Ястребов народився 1855 року у Самарській губернії. У 1876 році закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету в Одесі, став викладачем історії в Єлисаветградському реальному училищі. У 1885 році вів археологічні розкопки курганів на землях нинішніх Бобринецького і Компаніївського районів і став відомий у науковому світі. Головні праці — «Досвід топографічного дослідження старожитностей Херсонської губернії», «Матеріали з етнографії Новоросійського краю».

Олег БОНДАР.