Денне засідання 16 листопада
Уперше в історії вітчизняного парламентаризму у Верховній Раді відбулися слухання за участю зарубіжних учасників
«Співробітництво України та Німеччини на шляху до Євросоюзу». Їх організували комітети Верховної Ради — з питань правової політики та європейської інтеграції, за сприяння Бюро делегата німецької економіки в Україні, Фонду Конрада Аденауера, Німецько-українського форуму, Посольства Німеччини в Україні.Не скажеш, що учасники обмінювалися лише компліментами, адже в кожного накопичилося чимало претензій і зауважень одне до одного. Наприклад, німецькі автомобілебудівні підприємства виготовляють в Україні продукцію для Західної Європи, де мито і за ввезення сировини, і за виготовлену з неї та вивезену продукцію не беруть. Як донедавна і в Україні. Проте уряд скасував це правило. Німецькі підприємці кажуть, що коли ситуація не зміниться, то цілком можливо, що вони перебазують виробництва в сусідні країни, де законодавство сприятливіше, а в деяких навіть є безмитні зони. Це може обернутися тим, що тисячі українців залишаться без роботи.
Поки що залишається нерозв’язаною проблема і з купівлею земельних ділянок у власність, оскільки це суперечить українському законодавству. Німецькі компанії розуміють, що продаж землі — надто делікатне питання для кожної країни, але в цьому разі не йдеться про купівлю сільськогосподарських угідь, а про майданчики під забудову. Зарубіжні інвестори твердять, що вкладати багатомільйонні кошти у створення нових виробництв на орендованих ділянках надто ризиковано — через непередбачуваність орендодавців. Тож українська держава ставить у нерівні умови власних і зарубіжних учасників ринку. Утім, німецька сторона готова до компромісів, а також надати консультативну та технічну допомогу для врегулювання проблеми.
Загалом дискусії виникали, коли йшлося про невідповідність деяких українських законів європейським. Практично не було розбіжностей у поглядах і підходах до співробітництва в політичній сфері і загалом у гуманітарній галузі. Учасники називали десятки реалізованих проектів, де досягнуто високих результатів.
Також учасники слухань намагалися знайти вихід із проблемних ситуацій і демонстрували готовність до компромісу. Адже це був діалог партнерів, котрі мають взаємний інтерес у розвитку відносин, які, однак, потребують нових підходів. Німецькі парламентарії підкреслювали свою підтримку прагненню України здійснювати демократичні перетворення. Створено групу високого рівня в галузі економіки, окреслено стандарти, за якими маємо рухатися до європейської спільноти. Але що більше українські учасники слухань посилалися на схожість нашої економіки з німецькою, яка після війни була в розрусі, на створене німцями економічне диво та просили підтримки, а то й подарунка у вигляді ще одного... плану Маршалла, то дедалі більше їхні візаві вимагали довіри, політичної стабільності, справжніх ринкових умов для всіх учасників.
Не обійшлося й без
«різночитання»: українські парламентарії наголошували переважно на сприянні, а краще лобіюванні України на шляху інтеграції до Євросоюзу. Натомість гості намагалися переконати, як буде чудово, коли Україна вступить до... НАТО. На що Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк зауважив: «Запрошуєте туди, куди ми не хочемо, але тільки не туди, куди ми дуже хочемо...»Схожа ситуація і з позицією Німеччини щодо лібералізації візового режиму. Попри запевнення, що нас підтримують у прагненні стати членами ЄС, одержати візу для поїздки до ФРН й досі непросто. Тому під час слухань і пролунало:
«То покажіть українцям вашу Європу, яка вона? Підтримайте нас у цьому: хай їде молодь учитися будувати демократію». Здається, пропозиція не викликала великого ентузіазму. Принаймні не у всіх гостей...Парламентські слухання переконали: учасників об’єднує спільний інтерес — зробити партнерство ефективним.
