Як і попередники, нинішні керманичі розпочали пафосно товкти воду в ступі — віншували українських селян з хліборобським святом. Деякі з цих оракулів, учергове забувши позичити у сірка очі, у трагікомічному екстазі знову «пудрили» мізки іменинникам мільярдними державними інвестиціями та молочними ріками з кисільними берегами.

Приводів для святкування обжинків у хліборобів області й справді менше, ніж кіт наплакав. По-перше, святкувати немає за що, оскільки у хліборобських кишенях давно вітер гуляє. На сьогодні заборгованість селянам у зарплаті в області наблизилася до астрономічних 8,5 мільйона гривень. Через відсутність коштів зяблеву оранку проведено лише на двох третинах запланованих площ. Цукристих накопали заледве півмільйона тонн, що на 60 відсотків менше, ніж торік. Валовий надій молока в регіоні скоротився на 10 тисяч тонн проти минулорічного показника. З передбачених планом 226 тисяч гектарів озимих спромоглися засіяти заледве 146 тисяч. І такі «рекордні» здобутки по всій лінії сільськогосподарського фронту регіону.

З’ясувати, де собака заритий, разом з працівниками обласного управління агропромислового комплексу мені допомагав керівник ТОВ «Агрофірма «Садівник» Сумського району Сергій Кравцов.

— Звісно, що в Києві, — в один голос запевняли мене співрозмовники. — Знищення українського аграрного сектору ось уже десять років йде по наростаючій. До того ж послідовно й цілеспрямовано. Першу лопату на нашій могилі викопали ще кучмівські «реформатори». Нині за справу, всупереч власним популістським заявам, доводять до логічного завершення чергові можновладці. Причому взялися за погребальну лопату з нечуваним «ентузіазмом» і «натхненням». «Працюють», так би мовити, «ударними» темпами. Либонь, бояться, що не встигнуть завершити чорну справу до визначеного чи то ними, чи то їхніми закулісними радниками часу «Х».

Якщо мої візаві й перегинали палицю, то небагато. На підтвердження цього гірка сповідь Сергія Кравцова, який за 22 роки роботи в агропромисловому секторі — бригадиром, агрономом, заступником голови — не один пуд солі з’їв.

— Які там і кому потрібні оті підтвердження, коли всі вони й так на поверхні бовваніють. Хоча п’ять років тому селяни вже давно не розкошували, але кінці з кінцями якось удавалося зводити. Так, приміром, за вирощені у 2000-му 150 тонн збіжжя наше господарство за нинішніми мірками прямо-таки озолотилося. За виручені тоді від продажу зерна кошти придбали два автомобілі — «Газель» і «Ниву», один гусеничний трактор, культиватор, навісний плуг, сповна запаслися на наступний виробничий сезон «горючкою», мінеральними добривами, гербіцидами, та ще й частково заборгованість у зарплаті погасили. Торік такого врожаю вистачило б тільки на половину тодішніх придбань. Нинішнього — заледве на третину.

— А ми ж вірили: хто-хто, а нова влада зглянеться над своїм годувальником. Вона і «зглянулася», як той циган над кульгавою шкапою. Наобіцяла всім три мішки вовни: безвідсоткові кредити, стабільні закупівельні ціни на сільгосппродукцію, дизпальне, міндобрива. Ми від такого щастя вуха розвісили, мовляв, тепер і заживемо по-людськи. І поплатилися за цю надію, навіть не підозрюючи, що тепер уже «народні» можновладці, врахувавши досвід своїх «наставників», розведуть селян як довірливих лохів.

Влучнішої метафори годі й знайти. Так, скажімо, замість обіцяних урядом 690 гривень за тонну пшениці, зернотрейдери намагалися вициганити її у хліборобів за 300—340 гривень.

— Дай їм волю, вони б з нас ще й лико драли за наше зерно, — переконаний Сергій Кравцов. — Так би мовити, за «благодійність». Їхнім досвідом хоч сьогодні ладні скористатися банкіри, виробники міндобрив, нафтотрейдери. Чекають тільки команди «фас» з боку держави.

У чому у чому, а в логіці співрозмовнику не відмовиш. До такого «реформаторства» й дволикий Янус навряд чи коли-небудь додумався б. Назвіть мені бодай одну країну, де всього за півроку ціни на дизпальне, добрива, засоби захисту рослин... злетіли вдвічі й водночас на стільки само знизилися на сільськогосподарську продукцію. Абсурд? Так. Але, переконаний, зрежисований і продуманий до найменших дрібниць тими, хто вчора й сьогодні розчуленими голосами знову годував довірливих аграріїв манною небесною.

Сумська область.