Ранкове і денне засідання 15 листопада

За Конституцією України Генеральний прокурор входить до складу Вищої Ради Юстиції. Відтак нещодавно призначений на цю посаду Олександр Медведько склав присягу члена ВРЮ.

Під час оголошення заяв від фракцій деякі народні обранці стали вимагати від головуючого внести на розгляд парламенту проект постанови про скасування зростання зарплати народних обранців, про що було досягнуто домовленості на понеділковій погоджувальній раді. Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що відповідне розпорядження — про скасування підвищення зарплатні парламентаріїв — уже ним підписано і набрало чинності. А в четвер Верховна Рада розгляне комплекс законопроектів і парламентських постанов щодо обмеження зарплат високопосадовців та пенсійного забезпечення народних депутатів.

Народний депутат Володимир Бондаренко представив свій законопроект про заклади охорони здоров’я. Парламентарій зазначив, що нині виникла разюча нерівність у медичному забезпеченні громадян: надання медичної допомоги в державних, приватних та відомчих клініках кардинально відрізняється. Бюджетні медичні установи фінансуються за найнижчим рівнем — кошти виділяють лише на зарплату лікарів та медперсоналу, а на обладнання, інвентар та медикаменти не залишається майже нічого. Крім того, за словами В. Бондаренка, державна медицина опинилася в серйозних обмежувальних рамках — лікувальний заклад не має права на власний розсуд змінювати штатний розпис чи визначати пріоритети в закупівлі медичного обладнання та ліків. Внесений на розсуд парламенту законопроект передбачав надати державним медичним установам більше самостійності, щоб вони мали змогу ефективніше використовувати дорогу медичну техніку. Адже сьогодні, скажімо, людина з району не може обстежитися на апараті, який належить місту. Водночас під час обговорення більшість народних обранців піддали гострій критиці цей законопроект, вважаючи, що він призведе до погіршення і так плачевного стану вітчизняної системи охорони здоров’я, яка нині посідає 111 місце серед 190 країн світу. За підтримку цього законопроекту проголосували лише 139 парламентаріїв, і його відхилено.

А законопроект в авторстві народного депутата Валерія Мішури передбачає забезпечення рівного доступу громадян до засобів масової інформації в Україні. Представляючи цей документ, його автор заявив, що навіть після революційних змін більшої свободи слова в державі не стало, бо ЗМІ розподілено між політичними і фінансовими групами. На думку В. Мішури, незалежних ЗМІ в Україні фактично немає, хіба що в «Голосу України», зазначив депутат, є змога висвітлювати різні точки зору. Законопроект передбачає зобов’язати всі непартійні ЗМІ подавати альтернативні погляди різних політичних сил на певну проблему, і щоб той, кого критикують, мав змогу оприлюднити власну позицію. Якщо ж ЗМІ відмовляться це робити, їх має зобов’язати суд. Виконувач обов’язків голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Сергій Правденко повідомив, що профільний парламентський комітет підтримав цей законопроект і рекомендує ухвалити його в першому читанні. Депутат зазначив: великий капітал сьогодні монополізував вплив на думки громадян. Якщо цей капітал нав’язує свою точку зору, то нехай власним коштом публікує і протилежну думку. «Суспільство має знати різні точки зору, — сказав С. Правденко. — Уже сам факт існування цього закону скасує монополію на суспільну думку». Однак для прийняття цього закону також не вистачило голосів.

Утім, ставлення депутатів до цього закону не було одностайним. Зокрема, представник фракції «Наша Україна» Сергій Жижко вважав, що вимоги цього закону можуть поширюватися лише на державні та комунальні ЗМІ, а приватні газети, журнали та телеканали ніхто не зможе примусити оприлюднювати якусь інформацію, якщо вона не викликає суспільного інтересу. Натомість Василь Надрага (фракція Народної партії) наголосив: нині склалася така ситуація, що той, хто володіє ЗМІ, володіє й інформацією. А порушуючи проблему відповідальності ЗМІ та захищаючи права журналістів, ми просуватимемося до цивілізованого суспільства.

На початку пленарного засідання головуючий Володимир Литвин повідомив про чергові міжфракційні міграції: Михайло Добкін увійшов до фракції Партії «Регіони України», а Юлій Іоффе залишив фракцію Партії промисловців та підприємців. Після його виходу існування фракції опинилося під загрозою, оскільки в ній залишилися 13 народних депутатів.

Парламентарії також вітали з днем народження своїх колег — Євгена Лапіна та Енвера Цкітішвілі.

Коли дійшла черга до розгляду СОТівських законів, комуністи знову заблокували парламентську трибуну, а замість слів та аргументів залунали сирени. Депутат Олександр Бондарчук виривав мікрофон у Володимира Литвина, а коли доповідав міністр економіки Арсеній Яценюк, у ложі уряду сталася бійка. Із п’яти винесених на розгляд законопроектів, що є передумовою вступу нашої держави до СОТ, депутатам вдалося лише два включити до порядку денного — зміни до деяких законодавчих актів щодо процедури митного оформлення товарів та про поетапне зменшення вивізного (експортного) мита на живу худобу та шкіряну сировину. У голосуванні не брали участі фракції КПУ, БЮТ, «Єдина Україна», СДПУ(о) та частково «Регіони України». Голова Верховної Ради запросив лідерів фракцій і груп під час перерви знову зібратися на погоджувальну раду, щоб узгодити законопроекти між парламентаріями та урядом. Водночас Верховна Рада схвалила зміни до деяких законодавчих актів щодо санітарно-епідемічних норм харчових продуктів, у першому читанні законопроекти про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради та про соціальне житло.