Виключно про акценти

Уряд відзвітував про те, як відпрацювала економіка за дев’ять місяців і визначив державні пріоритети розвитку на рік наступний. Недипломатична, якщо не сказати прямолінійна, доповідь міністра економіки Арсенія Яценюка з цього приводу не мала жодного підтексту, бо й без того ясно, що результат створили уряди попередніх скликань, а нинішній — лише прагне його покращити. Тож мова винятково про акценти.

Перший: зростання ВВП становило 2,8 відсотка. Ще навесні під цією рубрикою я прогнозував, що економіка цього року зросте на 3 відсотки. На цьому наголошую і зараз — важливо не стрибати, а встояти. Передумови для цього, хоч і обмежені, але є, про що свідчить промислове виробництво, яке у вересні-жовтні вже відновлювало свої кондиції. Попри те, що вітчизняна продукція продовжує втрачати свою конкурентоспроможність, за десять місяців промисловість зросла на 3,1, за дев’ять — на 3,2 відсотка. Причини зрозумілі не лише міністру економіки — за дев’ять місяців цього року інвестиції в основний капітал становили 3,4 відсотка проти 34 відсотків торік. Промисловість — грунт, який треба повсякчас підживлювати, тож пожинати плоди руйнівної реприватизації не інакше як до парламентських виборів. Минулого тижня в УСПП на нараді з проблем амортизаційної політики констатували, що зношеність основних виробничих фондів у машинобудівній, металургійній, хімічній галузях сягає 90 відсотків. Проблема вже набуває глобального характеру.

Другий акцент: інфляція за дев’ять місяців становила 7,1 відсотка, на сьогодні — вже 8,1. Нічого страшного, каже Президент країни, в сусідів — ще більше. Авжеж, але сусіди не мають проблем з подорожчанням імпортних енергоносіїв і вони не такі вразливі, як ми, до змін зовнішньої кон’юнктури. (Наше сальдо торгівлі товарами і послугами за дев’ять місяців, нагадаю, скоротилося до 700 мільйонів доларів з більш як 7 мільярдів.) І на побутовому рівні сусіди не мають таких дикунських диспропорцій, коли пенсійні доходи середньостатистичної сім’ї перевищують доходи від зарплат. Дай Боже, пане Президенте, щоб ви не помилилися, але соціальні виплати наприкінці року, потужний струмінь відшкодованого з бюджету експортерам ПДВ, а ще інфляційні очікування, які вже сягнули свого історичного максимуму, можуть зламати ваш річний орієнтир у 9,8 відсотка інфляції.

Третій: політика в АПК має спиратися і на обсяги субсидій та дотацій, і на ефективність використання цих коштів.

Останній акцент, звісно, ставився до уваги парламентського Комітету з питань бюджету, який пропонував затвердити в 2006 році витрати на АПК в розмірі 9,25 мільярда гривень на спільній колегії Міністерства агропромислової політики (мало не на 3 мільярди більше, ніж в проектних розрахунках Мінфіну). Як повідомила керівник Комітету з питань бюджету Людмила Супрун, 40 відсотків від цих коштів (800 мільйонів гривень) спрямують на благоустрій сільської місцевості. Сьогодні ще невідомо, як вплине такий фінансовий розклад на розмір дефіциту держбюджету, котрий став каменем спотикання у співпраці профільного комітету парламенту і Міністерства фінансів. Наприкінці тижня уряд погодився збільшити дефіцит загального фонду держбюджету до 2,1 відсотка, зведеного — до 2,5 відсотка від рівня ВВП, заразом запропонувавши створити позабюджетний фонд у 3 мільярди гривень для кредитування поставок енергоносіїв. Компромісні видатки стосуються програм розвитку, що може благотворно вплинути на голосування за проект держбюджету у другому читанні. Утім, все стане зрозуміло вже цього тижня.