Із прiсноЇ локшини суп несмачний

Регіональних журналістів, котрі зібралися в Києві на дводенну конференцію «Нова роль парламенту України, громадськість і засоби масової інформації», найбільше турбувало те, як доведеться працювати під час майбутньої виборчої кампанії. Журналісти називають чинний виборчий закон нонсенсом і сподіваються, що парламент ось-ось відкоригує його в частині діяльності ЗМІ під час виборчих перегонів.

Уже сьогодні регіональні журналісти стикаються з досить цікавими, а то й кумедними ситуаціями. Скажімо, в Донецьку після розколу «Трудової України» діє два прес-центри і кожен з них дає абсолютно різну інформацію про діяльність однієї партії.

Кореспондент донецького обласного видання «Газета в газете» Аділя Мулюкова каже, що спочатку мас-медіа були спантеличені виборчим законом, але тепер прагнуть акуратно висвітлювати все і всіх. Хоча не завжди це вдається, бо в органах місцевої влади і самоврядування є свої інтереси, які лобіюють партії. «Хотілося б, щоб слова про прозорість виборів не залишилися тільки словами і щоб ми могли людям показати все те, що відбувається насправді. Бо досі цього не могли», — каже А. Мулюкова.

Запорізька газета «МІГ» під час президентської кампанії єдина відкрито підтримувала В. Ющенка. Її шеф-редактор Юрій Артеменко нещодавно склав повноваження голови ОДА, відповідно і тепер багато людей асоціюють це видання передусім із владою. «Оскільки газета має один з найбільших накладів у регіоні, до нас досить висока увага як до майданчика на майбутніх виборах, — вважає кореспондент газети «МІГ» Володимир Москаленко. — Тиску ще не відчуваємо, бо в регіонах партії починають ворушитися дещо пізніше, очікуючи, коли буде зроблено перші кроки на загальнонаціональному рівні». За словами журналіста, у місцевих ЗМІ поки що «все тихенько». Але партії вже несуть перші матеріали на правах реклами. Запорізьких журналістів також лякає чинний виборчий закон, та оскільки ще не було жодного випадку застосування його норм чи судового позову, більшість «акул пера» поки що не усвідомлюють ніякої загрози. Хоча всіх турбує, що під час виборів журналістам буде заборонено оцінювати будь-які політичні події та дії кандидатів у депутати. «Але, думаю, не все так страшно, бо якщо справа дійде до суду, то, вочевидь, діятимуть норми не виборчого закону, а Конституції, де свобода слова є засадничою», — каже В. Москаленко.

А, приміром, у Дніпропетровську, де тривалий час не було глави облдержадміністрації, влада, за словами місцевих журналістів, не приділяла ще особливої уваги пресі, бо переймалася власними проблемами. Однак політичні партії вже виявляють інтерес до ЗМІ. «Новий виборчий закон викликав шок. На пресу практично одягли намордник», — вважає заступник головного редактора, редактор відділу політики та права незалежної газети «Днепр вечерний» Вадим Єфремов. І тепер регіональні журналісти чекають обіцяних конкретних кроків від Верховної Ради щодо виправлення допущених помилок. «Бо це нонсенс, коли, з одного боку, в законі написано, що громадяни мають право висловлювати свої думки, а ми не зможемо надрукувати інтерв’ю з жодним політиком, бо це вважатиметься пропагандою, не зможемо й поставити запитань наших читачів до якогось кандидата. Звісно, газети зацікавлені заробити, однак ми не хочемо варити суп із пісної, несмачної локшини, друкуючи лише рекламні матеріали партій».

В. Литвин повідомив, що вже фактично погоджено зміни до виборчого закону в частині діяльності ЗМІ, та висловив сподівання, що до наступного четверга парламент зможе прийняти остаточне рішення, яке врахує бачення представників журналістського цеху. Зокрема, цими змінами до виборчого закону передбачається, що будь-які позови та спори до ЗМІ під час виборів можуть розглядатися лише в судовому порядку, а не ЦВК чи Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, як це дозволяє чинний закон. Складніше питання, зазначив Голова Верховної Ради, — схвалення змін до закону про місцеві вибори, оскільки нині існують різні бачення цієї проблеми. На його переконання, треба прийняти поправки передусім в частині технічної організації виборчого процесу з урахуванням практики попередньої президентської виборчої кампанії. «Парламент повинен тримати руку на пульсі, щоб вибори тривали штатно», — сказав Володимир Литвин.

Глава парламенту спрогнозував, що з офіційним початком виборчої кампанії будь-який законопроект розглядатиметься у Верховній Раді під політичним кутом. У тому числі й держбюджет-2006. Найбільше суперечок, за прогнозом В. Литвина, у сесійній залі виникне щодо фінансування місцевих бюджетів, виділення 10 відсотків видаткової частини державного кошторису на підтримку АПК та дія у наступному році закону про дітей війни, оскільки уряд пропонує нині призупинити на 2006 рік дію цього документа.

Стосовно мовної проблеми

В. Литвин поінформував: нині на розгляді у парламенті перебуває понад 20 законопроектів щодо посилення статусу і української, і російської мов. «Це буде політичне зіткнення, — вважає В. Литвин. — Бо це та політична тема, яка виникає під час кожної виборчої кампанії. Коли з’являються економічні ускладнення, починають педалювати теми, які мають політичний вимір». Глава парламенту наголосив, що під час розгляду цього питання дуже важливо забезпечити збалансованість позицій.

22 листопада Голова Верховної Ради не піде на Майдан, а буде на роботі, — сказав Володимир Литвин. На його погляд, на Майдан треба йти тоді, коли можна було б прозвітувати за виконання всіх очікувань суспільства. В. Литвин зазначив, що революція передусім була в настроях і діях людей, бо не політики вивели людей на Майдан, а люди змусили вийти політиків. На його думку, нині можна говорити лише про одне серйозне завоювання — це свобода слова. Водночас глава парламенту закликав до серйозної об’єктивної розмови з людьми і чіткого визначення пріоритетів — що маємо зробити надалі.