На столичному Андріївському узвозі, в галереї
«Гончарі» відкрито виставку «Камін-2005». Гасло виставки — «З любов’ю до того, що було колись!»Я відчинила двері
«Гончарів» і ніби потрапила у якийсь дивний світ витворів керамічного мистецтва: картини, вази, тарелі, пляшки, скульптурні фігурки людей, звірів, птахів і все, на що лише здатна уява митця! Саме в цій галереї вибирали керамічний сувенір для Стінга, коли той приїздив до Києва. Так само і П’єр Карден купував собі кераміку тут.Але каміни — головні герої вечора! В експозиції зібрані фрагменти старовинних камінів. І пані Тетяна Андрієнко, директор галереї, розповіла, що
«Гончарі» реставрували каміни у столичному Будинку з химерами, у відділенні Нацбанку в Херсоні, де є камін ще з 1867 року. Також майстрам галереї доводилося обрамлювати меблі керамічними елементами, обрамлювати ікони, приміром, у Херсонському соборі Св. Володимира, відновлювати каміни за фотографіями. В експозиції є й сучасні каміни, стилізовані під старовину. Різниця в тім, каже пані Андрієнко, що можна підробити стиль, але не дух епохи.Сучасні каміни — задоволення, до речі, недешеве, але дуже популярне в оселях багатих людей. Хороший камін на замовлення майстер робить десь два-три місяці. В експозиції є фрагменти каміна (весь він — лише на фотознімку), в якому 500 елементів ручного художнього живопису, і жоден візерунок не повторюється! Справді шикарно, як колись у палацах було. Здається, такому диву місце в музеї, а не в приватному домі бізнесмена.
...У галереї чимало керамічних фігурок котів. Мені пояснили, що все це твори Володимира Борозинця, майстра галереї. Улюблений кіт Тимофій надихав автора на ці чудові роботи. Збираючись додому, на порозі галереї я зустріла справжню кішку Мотю, вона ж Матильда і Кицюня, яка є оберігом і духом
«Гончарів». Мотя йшла грітися біля колекції камінів.
