«Рік, який минув від виборів, пройшов не дарма»

Днями голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко першим з керівників областей зробив крок, який, вочевидь, найближчим часом може викликати потужну ланцюгову реакцію в різних українських регіонах. Напередодні річниці «помаранчевих» подій черкаський керівник ОДА, який рік тому очолював обласний виборчий штаб Віктора Ющенка, вийшов зі своєю командою — заступниками й головами райдержадміністрацій — на сцену на тому самому майдані в центрі Черкас, де вони минулої осені закликали земляків відстояти свій вибір і де давали людям обіцянки покращити їхнє життя. Вийшов, щоб відзвітувати про те, як він працював і що зміг зробити для цих людей за дев’ять місяців перебування при владі в області. Ось так, не з телеекрана, не через газетну шпальту, а очима до очей — відкрито, відверто, без забрала.

Звичайно, цей вчинок викликав різні, часом діаметрально протилежні, оцінки серед політиків і журналістів. Але навіть опонентам важко не погодитися з тим, що О. Черевку вдалося сколихнути громаду, внести в суспільство позитивний імпульс, переконати одних у безпідставності занепадницьких настроїв, а інших підтримати в їхньому оптимізмі. Саме з цієї тези і почалась розмова кореспондента «Голосу України» з черкаським головою ОДА.

— Що мене тішить, — каже Олександр Черевко, — то це те, що люди розповідають: коли їхали з різних куточків області на мій звіт, думки були різні, але назад поверталися в піднесеному настрої, говорячи одне одному: «Послухайте, по-перше, не так все погано, як нам розказують день і ніч по телевізору, а є багато доброго. По-друге, ми таки багато чого можемо, якщо об’єднаємся, якщо будемо конструктивно працювати». Я вважаю, найголовнішим є те, що люди наче прокинулися, що в них знову з’явився запал. Люди в більшості своїй зрозуміли, що рік, який минув від виборів, пройшов не дарма, у нас зроблено чимало хорошого, і нам треба й надалі послідовно відстоювати ті цінності, за які ми стояли рік тому.

— Олександре Володимировичу, напередодні вашого резонансного звіту деякі ЗМІ опублікували інформацію про те, що Черкащина нібито пасе задніх за соціально-економічними показниками. Що б ви сказали з цього приводу?

— Я пішов на публічний звіт, бо мені не соромно було доповісти землякам про результати своєї роботи протягом дев’яти місяців. А стосовно публікацій, то насамперед треба внести ясність щодо самої системи показників. Міністерство економіки за півріччя змінювало цю систему чотири(!) рази, і область протягом цього періоду «стрибала» з одного місця на друге. Така система зовсім не відображає діяльності керівника області. Я про це казав і новому міністрові економіки Арсенію Яценюку, і віце-прем’єру Романові Безсмертному, я порушував це питання на засіданні уряду і навіть перед Президентом. До речі, Віктор Андрійович сказав, що треба переглянути цю систему показників. Ми, керівники ОДА, повинні знати, за якими показниками ми працюємо, за що ми відповідаємо, а коли заднім числом щось змінюють, перетасовують, то це неправильно. Прийде час — і, можливо, ми, регіональна влада, не будемо так жорстко пов’язані з виробничими показниками, але сьогодні це потрібно і ми працюємо за такою системою. Хочу наголосити, що існує система класичних показників, за якою й треба оцінювати нашу діяльність: це виробництво промислове, сільськогосподарське — тобто, все те, що формує ВВП. А згідно з цими показниками на Черкащині за дев’ять місяців (порівняно з відповідним періодом минулого року) забезпечено приріст випуску промислової продукції 11,3%, тоді як по Україні цей показник становить лише 3,2%. Виробництво зросло у восьми галузях промисловості, в т. ч. в харчовій та в сфері переробки сільськогосподарської продукції — майже на 17%, у машинобудуванні — більш ніж на 52%, в целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості — на 17,4% і т. д. Приріст сільськогосподарської продукції — загалом 9%, а по сільгосппідприємствах — 20%. Ми виробили більше м’яса, молока, наростили поголів’я свиней — 53 тисячі, півтора мільйона курей тощо.

Завдяки нарощуванню обсягів виробництва надходження до бюджетів усіх рівнів збільшилися майже в 1,4 раза.

Щодо соціальних показників, то маємо зростання доходів населення. В поточному році темпи росту реальної заробітної плати в області вищі від середніх по країні. За вісім місяців зарплата на Черкащині зросла більш ніж на 36%, тоді як по всій Україні — на 34,8%.

Ми повністю виконуємо плани створення нових робочих місць. На сьогодні їх з’явилося понад 25 з половиною тисяч, що на 6,2 % перевищує річне завдання. За цим показником область посідає одне з перших місць у державі. З початку року в нас на 25% зменшилася кількість зареєстрованих безробітних.

Звісно, не все гладко, є й проблеми. Скажімо, залишаються борги з зарплати — на початку року було 42 мільйони гривень, на перше жовтня ми вийшли на 30 мільйонів. Ще одне «хворе місце» — інвестиції в житлове будівництво. Це єдиний показник, за яким Черкаська область справді пасе задніх. Вирішення проблеми впирається в місцеве самоврядування, а це поки що майже непробивна стіна.

— Відомо, що вам закидали зменшення інвестицій.

— Торік більше мільярда гривень було інвестовано в будівництво автобану Одеса—Київ. Звичайно, якщо враховувати ці гроші, то за дев’ять місяців нинішнього року обсяг інвестицій становить 80% порівняно з відповідним минулорічним періодом. Але ж автобан не має ніякого відношення до заслуг обласного керівництва, бо це — загальнодержавний проект. Тому якщо рахувати інвестиції правильно, тобто без автобану, то цього року їх залучено в область, у порівнянні з минулим роком, майже 124%, а не 80. А це, до речі, приблизно втричі більше, ніж у середньому по Україні. Якщо ж узяти цей показник в окремих галузях, то картина така: промисловість — 135,7%, сільське господарство — 148,4%, будівництво — 129,8%, торгівля — 138,7%, транспорт — 161,3%, зв’язок — 134,4%.

До речі, Черкаська область не єдина зіткнулася з такою проблемою. На Рівненщині, наприклад, припинилося інвестування в атомну електростанцію, і всі показники «покотилися».

— Як реалізовується унікальна за своїм задумом програма «Золота підкова Черкащини», яка має перетворити область на такий собі туристський рай?

— Програма насамперед отримала підтримку Президента, а також концептуально затверджена урядом. Є постанова Верховної Ради про виділення коштів на її реалізацію. Щоправда, поки що коштів ми одержали мало, але це — добрий початок. Тим часом, не чекаючи, поки надійдуть гроші від держави, ми сформували свій фонд, розробляємо кошторисну документацію по багатьох об’єктах. Хочу відзначити, що програма передбачає не тільки відбудову музейних комплексів, а й розвиток соціальної сфери: щоб і газифікація була на відповідному рівні, і дороги відремонтовані, тому що їхати, скажімо, до резиденції Богдана Хмельницького поганою дорогою не надто сподобається туристам. Тому зараз більше витрат іде на те, щоб забезпечити соціальну основу для розвитку музейних комплексів і туристичної інфраструктури.

Візьмімо Канів: ми там ведемо реконструкцію музею Тараса Шевченка і православного собору, якому тисяча років. У цьому соборі стояла труна Шевченка, коли його перехоронювали. Одночасно вирішуємо в Каневі питання газифікації. Провели тендер на завершення спорудження будинку культури в центрі міста, який стоїть недобудований вже 10 років. Якщо візьмемо Чигирин і Суботів, то там — також газифікація, ремонт доріг, благоустрій суботівської садиби Хмельницького, ремонт церкви, яка намальована на наших грошах, будівництво резиденції гетьмана в Чигирині. Знайшли спонсорів, які беруться на свої кошти відбудувати церкву Петра і Павла, підмурок якої відкопали біля Замкової гори.

У Моринцях буквально три тижні тому відкрили адміністративний будиночок, який фактично був збудований за участю Віктора Ющенка. Він, ще будучи кандидатом у Президенти, привозив туди будівельні матеріали, допомагав, чим міг. Зараз у трьох селах: Шевченковому, Будищі, Моринцях, — робимо нові газові котельні, прокладаємо газопроводи, ремонтуємо дороги.

Нещодавно віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко привозив до нас більш ніж 60 основних туроператорів, які працюють в Україні, і ми презентували їм «Золоту підкову Черкащини». Презентували ми її також на інвестиційному форумі в Києві. Ще одна презентація була, коли відзначали 410-ту річницю з дня народження Богдана Хмельницького в Чигирині.

Зараз ми допрацьовуємо програму, і вона повинна пройти затвердження в уряді вже в цілому, пооб’єктно, з виділенням відповідних сум.

— Як би ви сформулювали програму-максимум вашої діяльності на посаді голови ОДА?

— Зважаючи, що Черкащина — це Шевченків край, вдамся до його цитат. Коли я прийшов на цю роботу, ситуацію можна було сміливо охарактеризувати словами «село неначе погоріло». А хочу, щоб після того, як я піду з цієї посади, можна було сказати про Черкащину: «А у селах у веселих і люди веселі».