У Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності пристрасті розпалилися не на жарт. Ще б пак — аудитори, банкіри, представники профільних організацій аналізували урядовий законопроект, який має вдосконалити 15 податкових законів і дати вже наступного року додатково в держбюджет 500 мільйонів гривень. Гіпотетично.

Заступник міністра фінансів Василь Ригорецький, схоже, очікував менш бурхливої реакції присутніх на дещо спізнілий урядовий законопроект (на думку головуючого за «круглим столом» Віталія Хомутинника, щонайменше на місяць). Адже чи не вперше уряд пропонує відокремити мухи від котлет — податкові нововведення від бюджетного процесу. У намірах — посилити адміністрування ПДВ, обмеживши коло імпортерів, які користуються авальованими векселями, лише великими платниками податків і запровадити систему електронної звітності. Податківці — за, банкіри —проти, бо, виявилося, що від аваліста вимагатиметься платити штрафні санкції за несвоєчасне погашення векселя, який дає відстрочку платежу. Мало сказати, що зміни до законів про оподаткування прибутку підприємств і доходів громадян не влаштовували банкірів, швидше за все, вони їх обурювали. З гнівного виступу голови Асоціації українських банків Олександра Сугоняки випливало, що автори законопроекту пропонують обмежити неоподатковувану частину резервів комерційних банків лише сумнівними і безнадійними кредитами. Не більше і не менше. Важко не погодитися з тим, що до такої міри круте нововведення фактично встановлює податок на збитки, а не прибуток. Пролунала низка риторичних запитань: «А що, за нової влади ризиків поменшало? А що, застави, які банки одержують під кредитні угоди, стали більш ліквідні? Хто автор цього законопроекту, якщо він дозволяє собі зневажати Конституцію? І чому, зрештою, ці пропозиції в очі не бачив Нацбанк?»

Представник Нацбанку, схоже, був не менш ошелешений. Він констатував, що останні роки резерви зменшували максимум на 10 відсотків, а законопроект пропонує скоротити їх одразу в 20 разів, вимиваючи з банків регуляторний капітал. Хіба це не зазіхання на стабільність банківської системи взагалі?

Не порадували й страховики. Від їхнього імені глава Ліги страхових компаній Олександр Завада повідомив, що пропозиція підняти на процентний пункт ставку оподаткування з обороту страхової діяльності не розширить, а звузить її поле. До того ж нинішня трипроцентна ставка з обороту рівнозначна оподаткуванню прибутку страхових компаній за ставкою 100 відсотків! Чого більше?

Голова концерну «Укрспирт» Володимир Сухомлінов іронізував з особливостей вітчизняної фіскалізації: у березні вартість ліцензії на виробництво спирту підвищили удесятеро, і вона стала дорожчою від ліцензії на імпорт — це призвело до скорочення кількості самих ліцензіатів. Сушимо голову, де взяти 500 мільйонів гривень, а не бачимо, що майже таку суму цього року ми одержимо від детінізації нашої галузі. Треба більше —дамо пропозиції, але до нас не прислухаються.

Чому не прислухаються? Уряд збирається вчергове підвищити ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої. А ще (браво!) запровадити новий щорічний платіж для здійснення заходів на проведення профілактики та лікування від алкогольної та тютюнової залежності. Інакше кажучи, уряд подбає і про головний біль, і про пігулки проти нього.

За словами Віталія Хомутинника, парламент розглядатиме податкові новації в першому читанні вже наступного тижня. Квапить проект держбюджету на рік наступний. Верховна Рада вкотре змушена все робити швидко і самостійно.