— Добре, ми тебе перекладемо до Сашка.

Таке можна почути тільки в цій школі. У здивуванні, як і я, ви перебуватимете, щоправда, недовго. В Ясинуватській школі-інтернаті навчаються і лікуються хворі на сколіоз. А тому в класах вони не сидять, а лежать . Звідси — «перекладемо», а не «пересадимо».

Все інше — як у будь-якому лікувальному закладі: відповідні процедури, режим харчування і фізкультура, фізкультура... Для цього в школі є все: високопрофесійні педагоги, досвідчені медпрацівники, чуйний техперсонал, спортивні зали, профілактор Євмінова.

З 1963 року в мальовничому місці потопаючого в зелені містечка проходило курс лікування понад п’ять тисяч дітей. Чи ефективно? Міркуйте самі. В останні три роки стабілізацію і поліпшення зафіксовано у хворих на сколіоз першого ступеня — 97 відсотків, другого — 80, третього і четвертого відповідно 67 і 75 відсотків. Більшість дітей залишали стіни, що стали рідними, практично здоровими. І вилікували їх, зрозуміло, не лише вітамінами, масажами, гімнастикою і водними процедурами.

«Слово лікує» — це саме про цей інтернат. Слово педагогів — з любов’ю створена атмосфера доброзичливості, турботи та уваги. Чи не це сприяє швидкій адаптації дітей і входженню їх у лікувальний ритм?!

Але є ще слово, мовлене самими дівчатами-хлопчиками. На уроках під час захисту різних проектів; на Пушкінському святі; на різдвяних вечорницях та осінньому балі; на конкурсі «Міс» і «Містер»; у «Світлиці», де занурювалися в багатий фарбами світ Катерини Білокур; у літературній вітальні; на практичних заняттях з права — скрізь хлопці читають вірші, малюють, співають, лицедіють, зображуючи поета, депутата чи роботодавця. Про свята, присвячені Матері, Учителю, Вітчизні чи рідній мові — особлива розмова, яка без розчулення і зліз в учительсько-батьківському колективі не проходить.

Та чи є скривджені серед кількасот вихованців? Я знаю один випадок. У кривдниках, нібито — дівчатка 10-11 років. «Нібито» — тому що без суду і слідства звинувачувати кого-небудь (учителів, батьків) — грішно. По-дитячому діти «наїжджають» одне на одного, як у будь-якій школі. Одне знаю напевно: приниження, рукоприкладства з боку дорослих тут не зафіксовано.

Зафіксовано тепло і затишок. Загалом те, що я відчув і про що написав.

Донецька область.