Ціна хлібного питання

Незважаючи на більш ніж щедрий врожай пшениці нинішнього року, змін хлібних цінників у магазинах у бік зниження чекати не випадає. Мало того, зерно дорожчає. Пекарі скаржаться: придбати продовольчу пшеницю (особливо з високими якісними показниками) за цінами вересня доволі складно. Аналогічна ситуація і з житом. Багато сільгоспвиробників обрали тактику стримування продажу. Мають таку можливість. Адже комплекс основних сільгоспробіт аграрники, здебільшого, уже виконали, отже, відпала потреба в терміновому поповненні господарствами оборотних коштів. Водночас «горючка», добрива та інші матеріально-технічні ресурси дешевшати вочевидь не збираються. Логічно, керівники агроформувань, котрі протягом сезону не раз заявляли, що сформовані закупівельні ціни на колосові явно занижено, підрахували, що за таких розкладів найтвердіша валюта — пшениця в засіках, і приховали зерно до кращих часів. І кращі для них часи, схоже, уже не за горами. Держкомрезерв, що поповнює зернові державні засіки за допомогою закупівель злакових через тендери і на біржах, одержав «добро» підвищувати закупівельні ціни. Досі продовольчу пшеницю брали за фіксованою ціною: третій клас — по 620 грн., четвертий — по 510 і п’ятий — по 446 гривень. Але така пропозиція власників зерна вочевидь не задовольняла. Комітет, який запланував покласти в засіки мільйон тонн зерна нинішнього врожаю, поки що зміг укласти договори на постачання трохи більш як на 447 тисяч.

Про те, що формування резерву, за допомогою якого, у разі подорожчання, можна буде «приборкувати» хлібні ціни, проходить зі скрипом, свідчить такий факт: за підсумками двох тендерів, проведених у серпні, було законтрактовано 17,1 тис. тонн пшениці замість запланованих 360 тисяч. Усі наступні тендери не відбулися через відсутність пропозицій.

Підігріває цінові очікування сільгоспвиробників і інформація про можливий хлібний неврожай. За оперативними даними, озимі на полях країни посіяно на 5,77 мільйона гектарів, тоді як торік на третю декаду жовтня було 7,2 мільйона. Та й стан посівів на третині площ оцінюють як незадовільний.

Причини такої малооптимістичної для нас, споживачів, тенденції експерти коментують по-різному. Декотрі обвинувачують у непрофесіональних діях уряд. Декотрі розцінюють ситуацію як нормальний перехід до наступного неврожайного сезону. Багато хто вбачає тут участь певних сил, що розхитують ринок у вузькогалузевих та політичних інтересах.

Утім, якщо завважити, що хліб — питання ще і політичне, можна сподіватися: потужного цінового вибуху на продукт номер 1 до парламентських виборів не станеться.