Хто стирає нашу пам’ять?

Майже тиждень тому в Харків у супроводі свого молодшого брата повернувся чоловік, котрого рідні шукали ще з весни. У клінічну психіатричну лікарню Cімферополя він потрапив четвертого червня з села Доброго в такому самому стані, як і його попередник: змарнілим, виснаженим, зі скаргами на сильний головний біль й абсолютно «стертою» пам’яттю. Лікарі у своїх діагнозах вкотре відзначили неординарність випадку повної амнезії й нічого певного про навіть приблизні строки одужання повідомити не могли. А поведінка пацієнта, який назвався Лейбою, змушувала лише множити версії про те, хто насправді цей вже немолодий бородатий чоловік, котрого в лікарні прозвали Льовою Невідомим. Спершу увага його була настільки розсіяна, що не міг говорити, запам’ятати навіть найсвіжіші події, не умів читати, рахувати й писати. Та вже невдовзі, після проведення детоксикації, лікування в значних дозах вітамінами стан значно поліпшився, хоча пам’ять так і не поверталася. Найпершими згаданими ним словами були... складні наукові терміни, формулювання й назви теорій. Першими здогадами щодо свого минулого «Льова» вважав астрономічну діяльність, твердив буцімто він розраховував точки народження галактичних об’єктів. При цьому справді професійно розмірковував ще й про геологічні теорії, володів солідним масивом інформації про найсучасніші досягнення в цих специфічних царинах знань.

Лікарі перевірили, чи не зникав хтось на кримських астрофізичних обсерваторіях в селищах Науковому й Кацівелі, в космічному центрі під Євпаторією або на відповідних кафедрах усіх вузів півострова, але на всі запити відповіді звідусіль були однакові: не зникав, слава Богу, ніхто.

Потім вразило медиків те, що у процесі лікування дивний пацієнт під час однієї з процедур з відновлення пам’яті зненацька перейшов у спілкуванні із загальновживаної на півострові російської на вишукану українську мову. Невдовзі почав цілком осмислено й аргументовано переконувати, що неабияк розбирається в гомеопатії й фітотерапії. Довів, що вміє визначити проблеми зі здоров’ям за зовнішнім виглядом долонь, легко знаходив на них біологічно активні точки, твердив: має дар бачити на людях темні плями, особлива тонова гама яких свідчить про характеристику різних захворювань. Дивував і тим, як справді професійно ставив діагнози хворим і виписував рецепти з потужного арсеналу народного цілительства, застосування яких на диво ефективно допомагало побороти різні болячки. Вправним він був і в лікувальному масажі, особливо точковому, який обов’язково приносив полегшення хворим, медперсоналу та їх знайомим і близьким. Врешті, загадковий, але доброзичливий і товариський пацієнт став загальним улюбленцем клініки, що дуже допомагало його успішній соціальній адаптації.

Усі таємниці й здогадки ідентифікації неординарної особистості «Льови» враз розвіялися через понад чотири місяці після його лікування. Побачив фото рідної людини у телепрограмі «Чекаю тебе» й одразу приїхав забирати його з кримської клініки рідний брат Григорій. Він і розповів, що неординарного пацієнта насправді звуть Іван Власенко, йому 59 років, після закінчення інституту радіоелектроніки все життя, аж до дня раптового й безслідного зникнення вісім місяців тому, працював настроювачем станцій з програмним управлінням, а у вільний від роботи час захоплено займався мануальною терапією й народним цілительством. У Харкові його чекають не дочекаються дружина, тридцятирічний син й аж чотири дочки, молодшій з яких виповнилося 14. Спантеличені раптовим зникненням і тривалою мовчанкою батька, вони весь цей час наполегливо клопоталися його пошуками. А нині займаються відновленням паспорта й усіх особистісних характеристик досі невідомо як зниклої рідної людини, котру оточили теплом і увагою у родинному затишку. Сім’я й лікарі сподіваються, що саме це має істотно прискорити повернення втраченої пам’яті Івана Григоровича.

— Хоча домогтися видужання буде не просто, — вважає завідувачка першого приймального відділення РКПЛ Ірина Строєвська. Адже цей випадок особливий навіть у серії унікальних: так звана змішана амнезія — це серйозне ураження нервової системи. До того ж досі не з’ясовано, в результаті чого це лихо трапилося. Спершу гадали, що причина — банальна: пам’ять вразила сильна інтоксикація від отруєння алкоголем. Але з’ясували, що цей пацієнт до свого раптового й загадкового зникнення спиртного не вживав взагалі. Тепер вся надія на душевне сімейне спілкування й чуйне піклування та обов’язкову допомогу й спостереження лікарів. Тож і цю таємницю втрати пам’яті, яка не повернулася досі, розкрити буде нелегко.

Як і в іншому нещасливому випадку, коли у клініку привели випадково знайденого на вулиці літнього чоловіка з повним провалом пам’яті, який, проте, невпинно твердив про своє колосальне багатство. Лікування не давало жодних результатів цілих півроку, аж доки лікарі не знайшли рідних й цього пацієнта, після обіймів з якими пам’ять дідуся раптово відновилася, а запевнення в значних статках виявилася тільки хворобливо-нав’язливою маячнею.

...Вдало закінчилася й схожа історія з юнаком, який теж втратив пам’ять на вулиці. За деякими симптомами лікарі вважали, що мають справу з наслідками внутрівенного ширяння наркотиків. Але батьки й друзі чергового пацієнта, яких вдалося знайти, в один голос запевняли, що інтелігентний пацієнт психушки, як виявилося обдарований студент, не вживав наркотиків, спиртного й тютюну ніколи в житті. Не підтвердилася й підозра рідних у тому, що психіку юнака травмували члени однієї з сект. Врешті, лікарі з’ясували, що причиною біди був дуже сильний стрес, результатом якого стало захисне для нервової системи організму глобальне блокування пам’яті. Спільними й тривалими зусиллями психіатрів і рідних самоусвідомлення юнака вдалося відновити й нині він успішно продовжує здобувати освіту.

Причин порушення роботи мозку може бути безліч. Приміром, ще одного недавнього пацієнта — відомого провідника кримськими печерами — вразив тепловий удар. Він зник теж раптово, загадково й надовго. На щастя, екскурсовода дивом знайшли колеги далеко в горах, де він зачаївся у лісі в стані дивного трансу, не розумів де знаходиться, забув абсолютно все про себе, довго не впізнавав друзів і близьких. Лише після тривалого інтенсивного лікування лікарям вдалося повернути людині здоров’я й нормальне життя. Але понині він не пам’ятає жодного дня, події, навіть найменшого епізоду з тривалого періоду блукання лісами. Все це, ніби «вирізане зі свідомості», досі залишається нерозгаданою загадкою пам’яті й для зниклого, і для фахівців.

Вони категорично відкидають намагання декотрих «знавців питання» пояснити аналогічні нерозгадані випадки провалу пам’яті втручанням інопланетян чи застосуванням психотропної зброї. Ці сюжети більше підходять для фантастів. Малоймовірно, вважають спеціалісти, що останнім часом рясніше зафіксовані тривалі провали в пам’яті пацієнтів є наслідком експериментів з психотропною зброєю. Хоча й визнають: різноманітні психотропні засоби, спеціальні втаємничені методики обробки свідомості, зомбування, перетворення людини на слухняного робота, здатного за певним сигналом виконати будь-яку команду, а потім назавжди забути скоєне, існують вже давно і навіть часом застосовуються на практиці. Відомо, що ефективні препарати для стирання пам’яті й управління свідомістю розроблено у військових лабораторіях багатьох країн ще на початку восьмидесятих років минулого століття.

Найчастіше історії за схожим сценарієм «опритомнів, опинився у незнайомому місці без грошей, документів і в безпам’ятстві про колишнє» трапляються після тяжких отруєнь мозку любителями значних доз спиртного, чи з наркоманами, котрі вводять внутрівенно препарати ефедрину.

Значну загрозу втраті пам’яті становлять стреси, від руйнівної дії яких треба вміти убезпечуватися та навчитися їх уникати. Недаремно відомий вчений Ханс Марковіц застерігає: «У надзвичайній ситуації людина найбільш вразлива, тому що організм виробляє збільшену кількість стресових гормонів. А довготривалі чи постійно повторювані найзвичайні ситуації можуть серйозно пошкодити мозок: стресові гормони блокують його нервові клітини, не даючи змоги проходити до них необхідним сигналам, які визначають їх нормальну роботу. Так що, врешті, гормони діють руйнівно, як отрута. І руйнування проходять саме в тих місцях, де зосереджена автобіографічна пам’ять».

А ще останнім часом медиків дедалі більше хвилюють випадки серйозних уражень психіки пацієнтів, що постраждали від маніпуляцій представників тривалої навали в Крим незліченної орди різноманітного штибу сектантів, самозваних «ясновидящих», «цілителів душі й тіла», «професорів», «академіків» невідомих «космоенергетичних академій», «потомственних ведунів», «месій», «дипломованих знахарів», «титулованих ворожбитів», «істинних окультистів».

«Чудотворці» після непевних маніпуляцій, зазвичай посилаючись то на Святе Письмо, та на інші релігійні апокрифи і вчення, задурманюють голови наукоподібними термінами, мішаниною висловів зі східних релігійних учень, окультизму й магії, все агресивніше калічать душі й мізки довірливих людей. Незчувся такий заворожений усією цією «абракадаброю» шукач див, якому «утаємничені посланці істини» гарантують «душевний спокій, здоров’я, удачу в особистому житті й бізнесі та багатство», як опинився в тенетах пожадливих, улесливо-агресивних пошуковувачів абсолютної влади над людьми, умільців брутального маніпулювання їх свідомістю і вже потрапив у психічну залежність від такої групи і її лідера. Афіші й реклама в газетах, теле- й радіоефірі, на стовпах і парканах, стінах будинків і під’їздів кличуть зцілитися у найнезвичайніші способи. Чом би не ризикнути своїм здоров’ям і гаманцем? Адже так хочеться навчитися «керувати майбутніми подіями», уміти «стирати інформацію про скоєні в минулому негативні вчинки». Отож шукачів близького щастя, наобіцяного підозрілими гастролерами, групами й організаціями (якими чомусь так слабо цікавляться правоохоронні органи півострова), надто часто доводиться рятувати в психіатричних клініках.

Крим.