Богослужіння у Володимирському соборі та дзвін на руїнах стародавнього міста Херсонеса надихнули главу парламенту під час робочої поїздки до Криму на роздуми про прийдешнє і вічне. На місці, де прийняв хрещення князь Володимир, аналізуючи героїчні та драматичні сторінки історії, Володимир Литвин закликав до єднання і злагоди всередині країни та до взаєморозуміння з історичним сусідом — Росією.

...Про дзвін на руїнах прадавнього Херсонеса ходять легенди, начебто саме його привезли як воєнний трофей із Собору Паризької Богоматері. Але достеменних підтверджень цього факту немає. Натомість нині добре відома інша історія: у 20-х роках у боротьбі з «опієм для народу» всі дзвони Херсонеського монастиря було відправлено на переплавку. Зостався один сигнальний дзвін, бо він також виконував роль маяка на морі. «Саме звідси, із Севастополя і Херсонеса, ми повинні цей дзвін віддзвонити, бо саме тут були баталії та подвиги, саме тут — сторінки історії, які не можна переписати, хоч як би кому не хотілося, — сказав Володимир Литвин. — Альтернативи консолідації та єднанню не бачу». І саме пам’ять про наших предків, наголосив Голова Верховної Ради, має спонукати до «спільних узгоджених та скоординованих дій» із Росією: «Саме історією, життям нам призначені злагоджені й скоординовані дії — це об’єктивна істина, про яку треба говорити не тільки напередодні виборів».

Не останні герої

Нині увесь Крим щедро прикрашений передвиборними біг-бордами, в тому числі з проросійськими закликами різних політиків до збереження навіки присутності у Севастополі Чорноморського флоту Росії. Не оминали цього гострого питання й на усіх зустрічах із Головою Верховної Ради. Під час зібрання з представниками органів місцевого самоврядування В. Литвин закликав виявляти особливу витримку та делікатність у цьому питанні, керуючись виключно положеннями Конституції України. Дислокація у Севастополі флоту іншої держави спонукала і до прийняття українським парламентом спеціального закону про місто-герой. На нову редакцію закону очікували вже майже десять років. Глава парламенту висловив сподівання, що Президент України підпише цей документ. А наступним кроком, на думку В. Литвина, має стати прийняття програми розвитку Севастополя. Бо коли поряд стоять два кораблі, де на одному зарплати у моряків удвічі вищі, ніж на сусідньому, а в черзі на житло — тисячі українських безквартирних військових, перед кожними виборами завжди виникатиме спокуса педалювати тему російського флоту в Криму. У цій програмі, на думку В. Литвина, необхідно також передбачити виділення коштів на реставрацію Херсонеса. Варто розробити, вважає Голова ВР, і спеціальні програми розвитку для всіх чотирьох міст-героїв України.

Безрукі матрьошки

Представники місцевого самоврядування на всіх зустрічах із главою парламенту говорили про потребу децентралізувати владу, формувати місцеві бюджети знизу догори, а не навпаки, викорінити згубну практику втручання виконавчої влади в особі держадміністрацій у роботу муніципальних самоврядних структур. Без модернізованої законодавчої бази, з обмеженими майновими, фінансовими, земельними повноваженнями, місцеві бюджети перетворилися на «матрьошок», — наголошували учасники зборів Асоціації органів місцевого самоврядування АР Крим, що відбулися у Верховній Раді Криму.

Добре бачать і розуміють проблеми на місцях і народні депутати. «Місцеві бюджети перетворилися на каси з виплати зарплат, — наголосила член бюджетного комітету ВР Катерина Фоменко. — Тому ми повинні зробити держбюджет-2006 революційним для фінансування місцевих бюджетів».

Відмовитися від «хибної тактики» формування місцевих бюджетів із центру до регіонів закликає і Голова Верховної Ради Володимир Литвин. І закріпити такий розподіл бюджетних доходів: 60 відсотків податків і зборів залишати на місцях, а 40 відсотків направляти до центру. Тоді кожен регіон, місто та село будуть зацікавлені у збільшенні надходжень до держбюджету зі своїх територій. А делеговані повноваження — зарплати в бюджетній сфері — повинні покривати дотації з держбюджету. В. Литвин висловився за створення виконавчих органів місцевих рад. А керівникові місцевої державної адміністрації, на його погляд, потрібно залишити наглядові та контрольні функції — за виконанням Конституції України та законів. Було б доцільним, вважає Голова ВР, дозволити регіонам запроваджувати власні податки і збори з огляду на специфіку кожного регіону. Відтак, зросте і частка місцевих бюджетів у консолідованому кошторисі країни.

Довга дорога

Президент України звернувся з листом до Верховної Ради з пропозицією повторно розглянути непідтримані законопроекти, які є передумовою вступу нашої держави до Світової організації торгівлі — повідомив Володимир Литвин на прес-конференції у Сімферополі, відповідаючи на запитання «Голосу України». Щодо цієї пропозиції глави держави депутати визначатимуться відповідно до Регламенту. Голова ВР вважає, що потрібно визначити першочергові законопроекти, які можуть бути прийняті в сесійній залі.

Щодо перспектив вступу України до НАТО, Голова Верховної Ради висловив думку, що попервах необхідно забезпечити цивілізований рівень життя в державі, а вже потім говорити про перспективи вступу до Альянсу. «Потім люди самі приймуть рішення, а не політики», — сказав він.

Не шукати ворогів

Невпинне наближення нових виборів у Криму дає про себе знати на кожному кроці. Перед будівлею Верховної Ради АРК Володимира Литвина зустрів невеликий пікет із гаслом «Помаранчевих із Криму!». На це глава парламенту відреагував дуже спокійно: якби він зайняв під час минулих президентських виборів іншу позицію, не відбулася б і ця спокійна розмова в Криму, і, не дай Боже, пролилася б кров. В. Литвин закликає не боятися визнати всі сучасні помилки та прорахунки: бо, тільки об’єктивно оцінивши сьогодення і виробивши чітку стратегію розвитку, можна впевнено рухатися вперед. «Треба не шукати ворогів, а думати, як консолідувати суспільство», — наголошував В. Литвин. Торкаючись кадрових питань, В. Литвин висловив думку, що небезпечною є розстановка «кадрів з революційних колон, амбітних, але непрофесійних», і запропонував під час кадрових призначень керуватися винятково діловими якостями. «Зараз є каркас держави, і його необхідно наповнити змістом, так щоб всі брали в цьому участь», — сказав він.

Наступні парламентські вибори, не виключає Голова ВР, також будуть дуже складними. Бо між собою змагатимуться не так політичні програми та ідеї, як особистості політиків. Нова Верховна Рада, за прогнозом її нинішнього керівника, після березня-2006 зміниться не більш як на 30—40 відсотків. Однак провідним політичним силам уже зараз треба думати не про посади, а про співпрацю у майбутньому парламенті. Бо саме від неї залежатиме дієздатність вищого законодавчого органу держави.

Київ—Сімферополь—Севастополь.