У музей по... здоров’я

Музеї старого Луцька — своєрідні машини часу. Вони дають змогу ніби прокрутити назад колесо історії, заглянути в минуле міста. Ось — аптека-музей, один із чотирьох подібних в Україні.

Як Луцьк Москву обігнав

Цей невеликий будинок на колишній Ринковій площі —аптека-музей №3, більш знана як аптека Злоцького. Дім збудований ще в XVІІІ столітті. Його двоярусні підвали із циліндричними склепіннями зв’язані підземними ходами із замком Любарта і костелом Петра і Павла. Сьогодні нижній ярус залитий водою, а верхній і досі є аптекою, ось уже понад півтора століття.

Метрової товщини стіни зберігають прохолоду навіть у спеку, а взимку оберігають від холоду. Подвійні скляні двері ведуть до торгової зали, де відтворено інтер’єр старовинної аптеки. Вздовж стін — столітні берестові шафи із безліччю шухляд, де зберігаються ліки. На видному місці тут — масивний прилавок рецептаря. На ньому — касовий аппарат 1902 року. Під вікнами — лави для відвідувачів. Збережено і столітню дубову підлогу. Ліворуч шафа з ліками з аптек довоєнного Луцька — Злоцького, Даля, Фарбішевського. На стіні — карта Луцька 1930 року, тут показано розміщення усіх шести тогочасних міських аптек.

А ось кабінет власника аптеки, тепер — завідувача. Ця невелика кімната — робоче місце кількох поколінь аптекарів Злоцьких — Петра, Адама, Францішка. Робочий стіл, крісла, вішалки, шафи, полички для книг — все як у кінці XІX — на початку ХХ століть. Старовинна рахівниця, друкарська машинка, рідкісні книги з аптечного ремесла. Є тут і розкішний гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. Він чудово зберігся!

Цікава експозиція аптечного інвентаря. На полицях —фаянсові і бронзові ступки для подрібнення порошків, змішування мазей, млинки, аналітичні ваги. Поруч — мірні циліндри, балони для зберігання настоянок, штанглази зі світлого та темного скла для світлочутливих препаратів. Усім цим експонатам сто і більше років. Осібцем виставлено аптечний посуд середини XVІ cтоліття, знайдений при розкопках старого міста.

Ось цікава пляшка із спеціальним замком-корком, для газованої води. Її теж колись готували в аптеці. Для цього в 1935 році пробурили свердловину глибиною 110 метрів. Для підсолоджування брали сиропи з різних диких плодів і лікарських трав. Кажуть, не лише вони, а й сама артезіанська вода була цілющою.

Аптеки з’явилися в Луцьку значно раніше, ніж у Москві. Ще 1561 року в Луцькій актовій книзі згадано ім’я аптекарки Нети. В столиці Московського царства перша аптека виникла 1581 року і залишалась єдиною до 1672 року. В Луцьку тоді їх вже було сім.

На стенді — фотокопія диплома фармавцевта Івана Криштопа, який працював в аптеці Злоцького з 1925 року, а по війні очолював обласне аптечне управління. В моїх записниках є спогади цієї надзвичайно цікавої людини, яка навіть у 95-річному віці не залишала уюбленої справи, зберігши в пам’яті сотні старовинних рецептів. Ось фрагменти його спогадів.

— Звичайно, найпомітнішою фігурою був Францішек Злоцький. Він і опікувався мною, як майбутнім фармацевтом. Щоранку давав завдання, а в кінці дня — перевіряв. Викликав до себе учня, брав з полиці масивний аптечний фоліант і навмання відкривав його. Це належало вивчити за день. При тому ніхто не звільняв учня від миття і протирання аптечного посуду, від виготовлення ліків. А готували тут 50—55 найменувань різних мазей, 25—30 —настоянок, 15—20 — сиропів. Більшість лікарських рослин, диких плодів, десь 250 назв, працівники аптеки заготовляли самі. Частину відправляли до Варшави, решту лишали собі для приготування сиропів, лікувальних сумішей. Трави на продаж зберігали в спеціальних шухлядах, вмонтованих у нижні частини шаф. Їх і тепер можна бачити в торговому залі.