Жителям міста-героя Києва
Дорогі кияни! Шановні ветерани війни!
У кожного народу є дати, які з особливою виразністю й силою висвітлюють і підносять його історичну велич. Для нашого народу такою немеркнучою у своїй славі датою є 6 листопада — день визволення від фашистських поневолювачів столиці України. На скрижалях вічності вона викарбувана безприкладним подвигом, мужністю й героїзмом тисяч і тисяч воїнів, які саме визволенням Києва остаточно закріпили перелом у Другій світовій війні, прискорили падіння німецького рейху. Ця дата стала священною літописною віхою для мільйонів людей різних поколінь, різних національностей.
Символічним і знаменним є той факт, що визволення Києва відбулося в результаті наступальної операції 1-го Українського фронту, який у 1945 році брав участь у заключній акції Великої Вітчизняної війни — розгромі берлінського угруповання фашистських військ.
Надто високу ціну було заплачено за визволення нашої столиці, але така була ціна життя, волі, миру. В скорботному мартирологу загиблих — 418 тисяч бійців і командирів, які смертю хоробрих полягли у кровопролитних боях за місто. Їхню святу визвольну справу з дніпровських берегів понесли далі на захід 65 з’єднань і частин з почесним найменуванням
«київських».Події 62-річної давності не перестають вражати масштабністю звитяги, монолітністю і силою народного духу. За проявлений героїзм жителів міста в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, рух опору окупаційному режиму та економічний вклад у Перемогу Київ удостоєний почесного звання
«місто-герой».Сьогодні ми низько схиляємо голови перед пам’яттю загиблих воїнів — визволителів і переможців.
Доземний уклін, найглибша вдячність і шана ветеранам, усім, хто відстояв країну, підняв з руїн та згарищ міста і села, повернув Києву славу світової перлини зодчества, відродив економічну і військову могутність держави. Ваш безсмертний подвиг — невідбутний взірець служіння Вітчизні, народу.
Нехай же ніщо й ніколи більш не затьмарить мирне небо нашої Вітчизни!
Нехай на благословенній українській землі довічно панують добро і мир!
Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН.
І був парад серед руїн
6 листопада 1943 року в 0 годин 30 хвилин над Києвом здійнявся червоний прапор, який означав визволення міста після дворічної окупації німецько-фашистськими військами.
Бої за столицю України точилися запеклі. Гітлерівці укріпили високий правий берег і назвали його Східним валом, який радянським військам ніколи не вдасться подолати. Однак у ході переправи через Дніпро військам 1-го Українського фронту вдалося захопити два плацдарми — Букринський, південніше від Києва, і Лютізький — північніше.
З 12 по 23 жовтня радянські війська двічі намагалися взяти місто з Букринського плацдарму. Однак обидві спроби були невдалими.
3 листопада війська під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна розпочали наступ на Київ з Лютізького плацдарму. За дві доби ворога вибили зі столиці, і над будинком ЦК КПУ замайорів червоний прапор.
За два роки окупації населення Києва зменшилось у десять разів. Отож лише близько 100 тисяч киян змогли 7 листопада привітати визволителів, які пройшли парадом по Софійській площі.
Ветеранам обіцяють заплатити по заслузі
Відповідно до розпорядження Київської міськдержадміністрації ветеранам війни, котрі проживають у столиці, на честь 61-ї річниці визволення України і 62-ї річниці визволення Києва від фашистських загарбників вручать одноразову матеріальну допомогу. Як повідомили у прес-службі адміністрації, ветерани, які мають особливі заслуги чи особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, отримають по 200 гривень. Інваліди війни 1-ї групи — по 50 грн., 2-ї — по 45 грн., 3-ї — по 40 грн.
Ветеранам, які брали участь в обороні і визволенні Києва, заплатять по 50 грн., партизанам і діячам підпілля, а також учасникам бойових дій — по 40 гривень.
Одноразову допомогу в розмірі 30 гривень вручать учасникам війни, а також родинам загиблих військовослужбовців. Особам, що одночасно належать до кількох перелічених категорій, обіцяють видати одну матеріальну допомогу в більшому розмірі.
