Про ввезення на територію Берегівського району преміксів — загадкових відходів з Угорщини — не писали й не читали хіба що ліниві. Тема ця почала обростати пікантними подробицями після того, як екс-генпрокурор пан Піскун у виступі з телеекрана відніс відходи до першого класу небезпеки. Дехто з колег-журналістів охрестив зберігання преміксів на берегівських землях «закарпатським Чорнобилем». Автор цих рядків ще навесні, коли громадськість краю через обласну газету «Трибуна» вперше дізналася про міну сповільненої екологічної дії, що була закладена в кількох населених пунктах Берегівського району, побував там і став свідком того, як надто екзальтована колега з одного із закарпатських обласних видань одразу почала скаржитися на головний біль і на ломоту в кістках. Не знаю, чи я з такої витривалої породи, чи, може, свого часу пройшов адаптацію в 60-кілометровій чорнобильській зоні, але після фужера берегівського вина із підвалу приватного винороба у мене голова не болить і досі.

Брешу: болить. Від непрозорості нашої прозорої відвертості у спілкуванні між владою і народом.

А тепер — факти, факти і ще раз факти.

Із інтерв’ю телекомпанії «М-студіо» екс-міністра охорони здоров’я, колишнього випускника — відмінника навчання медфаку Ужгородського державного університету Миколи Поліщука у дні святкування 60-річчя цього вузу:

— Стосовно відходів, які завезено у Берегівський район. На замовлення Генеральної прокуратури було дано висновок академічного науково-дослідного інституту, що це — відходи першого типу. Насправді там є речовини, які відносять до небезпечних першого типу. А взагалі, самі відходи — це другий—третій тип. Ну от, скажімо, свинець, — першого типу, але він є в кожному автомобілі. Так само, як і шифер. У ньому є азбест. Генпрокуратура для того, щоб показати свою дієвість і грубі порушення тих, хто був до них, дала замовлення інститутові, і він дав відповідь, що це — небезпека першого типу. Це ще раз свідчить, що сьогодні науково-дослідні інститути в нас працюють необ’єктивно. Вони працюють, як то кажуть, «під замовлення». І от коли ми про це дізналися, і постала проблема, що як зробити. Я, будучи ще міністром, казав, що треба створити комісію із кількох незалежних груп, хай дадуть висновок, що є насправді. І вийшло так, що там — небезпечні речовини першого типу, а загалом уся суміш — це другий тип небезпеки, тобто ті відходи, які можна вивозити, транспортувати і робити з них ту чи іншу продукцію, що в нас є. Але в Європі це вже заборонено, думаю, скоро і в нас азбест, шифер теж будуть заборонені для вжитку.

А ось думка колишнього голови Закарпатської обласної державної адміністрації і нинішнього міністра МНС України Віктора Балоги:

— Півтори тисячі тонн преміксів у Берегівському районі збудили громадськість: чому влада не реагує оперативно на ці дії. Я переходжу одразу до практичної площини і хочу сказати, що функції МНС — локалізувати ту чи іншу проблему. Зокрема — і в роботі з преміксами. Моє завдання як міністра — спеціалізованими загонами завантажити і відправити їх туди, куди скаже Міністерство екології... Ту функцію, яка належить мені, успішно виконую. Ці функції виконуватиму не тільки в Закарпатті, а й на території всієї України. Тому хочу також злагоджених дій і від своїх колег й інших міністерств і відомств, щоб зняти ту напругу, яка виникає на тій чи іншій території України. Дуже чітко співпрацюємо з моїм колегою — міністром екології. Ми знаємо, куди везти і де це перероблятимуть... Міністерство екології отримало кошти на перевезення і переробку відходів на відповідних заводах, і я впевнений, що воно успішно з цим упорається.

Як ішлося в «Преміксовій каруселі», опублікованій в «Голосі України» 11 жовтня, бійці Закарпатського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального загону (СВАРЗ) МНС України почали завантажувати ці загадкові відходи у залізничні вагони для відправлення їх на спеціалізовані підприємства з метою подальшої переробки та утилізації. Ініціатором цього став Віктор Балога. На допомогу закарпатським «надзвичайникам» прийшли їх колеги з Івано-Франківської та Львівської областей. Спільними зусиллями вони вже завантажили преміксом 25 вагонів, що нині стоять на залізничній станції Боржава, очікуючи відправлення до невідомого й досі кінцевого пункту призначення. Очищено від преміксу території сіл Великої Бакти, цегельного заводу в селі Боржаві, кар’єру поблизу села Мужієвого, Берегівської райсільгоспхімії, майданчика поблизу заводу хлібопродуктів та райспоживспілки. Працюють рятувальники без вихідних. Для того, щоб цілком очистити територію району від преміксу, потрібно завантажити ще 30 вагонів. Залишається чимало відходів, що висипалися з пошкоджених мішків. Тут рятувальникам допоможе промисловий пиловсмоктувач.

Водночас постала й інша проблема. Її окреслив на своїй першій прес-конференції у середу, 26 жовтня, новопризначений голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші. З’ясовується, що досі ще нема остаточних експертних висновків (а вони обійдуться десь в 340 тисяч гривень) про хімічний склад згадуваних відходів. А отже, невідомо, чи придатні вони для подальшої переробки, чи підлягають утилізації і захороненню.

«Преміксова карусель» крутиться вже дев’ятий місяць. За цей час можна було зачати й народити людину. Вочевидь, для наших доблесних вітчизняних експертів цей термін замалий. То як бути з вердиктом екс-міністра охорони здоров’я України Миколи Поліщука про другий-третій клас небезпеки відходів?

Закарпатська область.