Країні потрібна нова економіка, яка будуватиметься на інноваціях та новітніх технологіях. Тому треба зробити ставку на освіту й визначити її одним із пріоритетів у держбюджеті-2006. На цьому наголосив Голова Верховної Ради Володимир Литвин під час робочої поїздки до Автономної Республіки Крим на зустрічі з науково-педагогічним активом у Національному Таврійському університеті імені В. Вернадського.

Однією з причин сьогоденних проблем В. Литвин назвав процес деградації країни — намагаємося будувати плани лише на сировинній базі, а не на високих технологіях. Відсутнє також, зазначив Голова Верховної Ради, бачення концепції та об’єктивної оцінки того, що відбувається у державі і що потрібно зробити. «Необхідно чітко визначити пріоритети і сфокусувати на них усі ресурси — інтелектуальні, фінансові тощо, — сказав В. Литвин. — Інакше ми приречені на животіння. Питання не в тім, чи ми будемо державою, а якою державою будемо. Ми не повинні бути буферною державою».

Ще одна ключова проблема сучасного поступу, на думку Голови Верховної Ради, — слабкість українського політикуму. «Українські політики не вміють жити і працювати в умовах рутини, а більше схильні діяти у конфліктних умовах», — зазначив В. Литвин.

На зустрічі з главою парламенту у Національному Таврійському університеті керівники вузів порушили проблему інтеграції в європейський освітній процес —так званий Болонський процес. Наскільки ми нині готові до цього? Чи, може, нас прийматимуть так, як багата родина бідну?

«У питаннях освіти за багатьма показниками щодо рівня підготовки наукових шкіл ми могли б показати взірець Європі, — зауважив В. Литвин. — Але питання якості підготовки стоїть особливо гостро». Адже подеколи розвалюємо стару систему освіти, утворюючи нові вузи, які не мають власних традицій і школи, і натомість не виграємо. «В освіті більше всезнайства, менше фундаментальності, — констатував Голова ВР. — А без основи не буде розвитку».

Під час спілкування з науковцями та освітянами Володимир Литвин висловився категорично проти комерціалізації освіти та непродумано великої кількості фахівців за модними спеціальностями, скажімо юристів. Глава парламенту запропонував створити під егідою Верховної Ради робочу групу за участю представників освіти та науки з питань розробки відповідних законопроектів.

На зборах Асоціації органів місцевого самоврядування АР Криму депутатів місцевих рад передусім турбували проблеми місцевих бюджетів, які нині перетворилися на каси з виплати зарплат. Дві третини з місцевої скарбниці доводиться віддавати на фінансування делегованих повноважень — виплати зарплати вчителям, медикам, бібліотекарям тощо. 90 відсотків районних та міських бюджетів і 95 відсотків — сільських ідуть на виплату зарплат бюджетникам. У Криму 85 відсотків місцевих кошторисів збиткові. Немає чіткого розподілу між власними і делегованими повноваженнями місцевих рад, бюджети областей, районів, міст, сіл і селищ формуються за принципом «матрьошки» — згори донизу. Тож зацікавленості у зростанні доходів у місцевих територіальних громад немає, бо що більше заробляють, то більше доводиться віддавати центрові.

Виступаючи перед представниками місцевого самоврядування Криму, Голова Верховної Ради знову висловився за створення при місцевих радах виконавчих органів. «Це вже веління часу, постійна завуальована боротьба людям не потрібна», — сказав В. Литвин. Хибною, наголосив В. Литвин, є і практика формування місцевих бюджетів з центру до регіонів. На його погляд, 60 відсотків зібраних податків та зборів мають залишатися на місцях, лише 40 — надходити до центру. А зарплату в бюджетній сфері, вважає В. Литвин, треба фінансувати за рахунок дотацій із держбюджету.

Юліана ШЕВЧУК, Віктор ХОМЕНКО.

Сімферополь.