«Вчинено зґвалтування». Міліцейські зведення рясніють такими повідомленнями мало не щодня. Насильство бачимо на телеекрані, про нього читаємо в газетах, чуємо в плітках. Тяжкий злочин стає повсякденним. І для обивателя, і для працівників правоохоронних органів. Але є такі історії, що приголомшують безглуздою жорстокістю ґвалтівника, розпачливою безпорадністю приниженого і невиразною позицією тих, хто нас захищає.

Жертва злочину, що було вчинено в Березнегуватському районі, — невисока худенька жінка. Зустріч з журналістами для неї — вчинок. Про те, що сталося, і близьким людям не завжди розповіси. Але біль і розпач перемагають сором і зніяковілість. Ольга і досі перебуває в лікарні. Лікує фізичні рани. Душевні навряд чи зарубцюються.

У той нещасливий день вона, як завжди, вийшла на роботу о восьмій годині ранку. Робота диспетчера залізничної станції позмінна. Змінюватися повинна наступного дня. О пів на шосту вечора до диспетчерської зайшов незнайомий молодий чоловік, вочевидь напідпитку. Запитав Сергія. Ольга попросила вийти із службового приміщення. Але той, буквально озвірівши, накинувся на жінку. Спочатку вдарив по телефону, до якого кинулася диспетчер, а потім став бити і її.

— Я пропонувала йому гроші, мобільний телефон, прикраси, — розповідає постраждала. — Але він не давав сказати ні слова. Затягнув до підсобки. Наказав роздягатися. На всі благання п’яне ревіння — уб’ю.

Ні чинити опір ґвалтівнику, ні вирватися можливості не було. Кімнатка маленька, не розвернутися. Кричати даремно. Станція на окраїні, попереду залізнична колія і ліс. Поблизу нікого. А п’яний покидьок повторює одне: уб’ю!

Слава Богу, не виконавши своєї погрози, нападник пішов. Але на прощання сказав: якщо кому розповіси — тобі не жити.

Ольга викликала міліцію. Ті прибули негайно. До місцевих колег приєдналася транспортна міліція з Херсона. Усю ніч оперативники з’ясовували особу підозрюваного, як і на чому доїхав до станції, хто міг його бачити, опитували свідків, складали словесний портрет. До честі міліціонерів, вони його «вирахували». Уже ранком підозрюваного було затримано і доставлено у відділення міліції.

Ним виявився житель сусіднього села. Хлопцю двадцять два роки, одружений, є син. Учитель фізкультури в місцевій школі.

Цей факт був найприголомшливішим. Але саме про нього журналістів просили не згадувати.

Про таємниці слідства

Прокурор району попередила відразу — ви несете відповідальність за розголошення матеріалів справи. Але нас цікавили не деталі і подробиці. Хотілося дізнатися, чи порушено кримінальну справу і за якою статтею.

Охоронець закону підтвердила наявність у її провадженні матеріалів про скоєне насильство. Стаття 152, частина 1 — зґвалтування із застосуванням фізичного насильства. Є і підозрюваний, і потерпіла. У розмові з журналістами прокурор щиро дивувалася, чому така рядова справа викликала таку зацікавленість.

А зацікавленість пояснимо. Річ у тім, що підозрюваний провів за ґратами лише кілька днів. Йому визначили запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Наші закони допускають таку норму. І людина, яка вчинила тяжкий злочин, може бути відпущена на волю без проблем. Під час вибору запобіжного заходу враховуються: стан здоров’я, обставини здійснення злочину, наявність судимості, ставлення підозрюваного до вчиненого, дані про склад сім’ї і характеристика з місця роботи.

Щоправда, підозрюваного спочатку випустили, і тільки через кілька днів зажадали характеристику з місця роботи. Мабуть, правоохоронне чуття підказало, що чоловік аж занадто позитивний, і жодної небезпеки для суспільства не являє. Незважаючи на показання Ольги про погрози. Таке рішення здивувало навіть міліціонерів, не кажучи про саму потерпілу і її родичів.

...І честь мундира

Підозрюваний справді характеризується дуже позитивно. Хлопець працює учителем фізкультури два роки. І хоча закінчив суднобудівний технікум, сьогодні навчається на заочному відділенні університету. За словами директора, сумлінний, активний, енергійний. У пристрасті до спиртного на помічений.

До речі, школа, де все ще працює підозрюваний, має добру репутацію.

Саме за спортивними показниками. Тут багато секцій, в яких займаються хлопці з усього району. Нині будують спортивний зал, рівного якому і в області немає.

— Але як могло таке статися? — запитую директора.

— Чесно кажучи, не можу повірити в те, що відбулося, — відповідає він. — Усі просто шоковані новиною.

Нині підозрюваний у відпустці. Написав заяву на десять днів. Його чекає слідство і суд. Звинувачення вже пред’явлено.

І все-таки в голові не вкладається, як могло таке статися, що вчитель став ґвалтівником. Чому раптом несподівано побив і зґвалтував жінку? І це за всіх своїх позитивних якостей. Чому тоді не прийшов до неї і не покаявся? Відправив дружину і матір, які просили забрати заяву і закрити справу. Мовляв, тобі вже все одно, а в нього син. Але ж і в потерпілої і син, і чоловік. І їй не все одно.

На жаль, справи про зґвалтування не завжди доходять до суду. Сторони часто домовляються. І матеріальним відшкодуванням намагаються покрити збиток моральний.

Але Ольга домовлятися не має наміру: «Він повинен сидіти». Так вважає багато хто.

Миколаївська область.