Дискусії на тему
«хто в домі господар» — невдячна справа. Особливо якщо стосунки з’ясовують високі можновладці.Стосунки між місцевими органами самоврядування та виконавчої влади, на жаль, з розряду скандальних тем. Неприйняття закону про реформування місцевих органів влади до 1 вересня 2005 року пригальмувало старт політичної реформи. Сьогодні цей законопроект, дороблений з урахуванням зауважень Конституційного Суду, перебуває в парламенті. Чекає свого часу. Народний депутат Віктор Мусіяка каже, що прийматиметься цей закон уже новою Верховною Радою. Суть запропонованих змін: органам державної влади виконувати контрольно-наглядові функції, а органам місцевого самоврядування — господарські. Хоч як дивно, нині контрольно-наглядові функції ігноруються. А от господарювати хочуть усі.
Приміром, у 2002 році Вишгородська районна рада прийняла рішення про зміну меж міста Вишгорода (Київська область). У результаті в міста було відібрано території, на яких розташовані основні платники податків. Неважко здогадатися, що відбувається з місцевим бюджетом, коли фінансові донори починають обслуговувати вже іншу територію. Рішення Вишгородської районної ради в судовому порядку скасоване як незаконне, але й досі не виконане. Тож ситуація в регіоні залишається напруженою. Досі ні Вишгородська районна, ні Київська обласна державні адміністрації не вжили заходів для дотримання законності і правопорядку на території. Приклад із Вишгородом — взірець того, як не повинно бути, каже Віктор Мусіяка.
Що ж робити, щоб органи державної влади та самоврядування співіснували мирно, доповнювали, а не підмінювали одне одного? Народний депутат Віктор Мусіяка разом з вишгородським міським головою Олександром Кімлачем та головою громадської організації
«Київське юридичне товариство» Олегом Березюком пропонують чітко визначити кордони адміністративно-територіальних одиниць, за принципом повсюдності місцевого самоврядування, розділити компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування. На думку Віктора Мусіяки, органи місцевого самоврядування повинні мати більше управлінських і фінансових повноважень, а органи державної влади — виконувати функції контролю за реалізацією державних програм та стежити за дотриманням законодавства органами самоврядування.Але не виключено, що зафіксовані у відповідних законах норми не порятують від скандалів. Бо проблема, каже Віктор Лаврентійович, не у відсутності законів, а в тому, що вони повсюдно порушуються, немає політичної волі до їх виконання. Суперечки між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями повинні вирішуватися лише в адміністративних судах. Так має бути. А як буде? Зрозуміло одне: зволікання з проведенням реформи місцевого самоврядування матиме негативні соціально-економічні та політико-правові наслідки. А відсутність механізмів контролю суспільства за владою всі гарні лозунги перетворить на вічні обіцянки.
