Життя невеликого провінційного міста Канів (Черкаська область) тече розмірено і неквапливо. Більша частина городян — люди пенсійного віку, які звикли до свого укладу життя.

Три рази на тиждень на «колгоспний» ринок стікається міський і сільський люд: хто продати, хто купити, а комусь просто хочеться побалакати, обговорити місцеві та світові проблеми. Політичну й економічну сторони нашого життя.

— Яка економіка? — каже жителька Канева, пенсіонерка Ольга Молчанова. — Минулого базару картопля була 5—6 гривень відро, а тепер і за десятку не купиш. Сир — 10 грн., сало — 17—24, яйця від 3,50 до 5 грн. за десяток, а м’ясо до 35 грн. за кілограм. Пенсія ж — 340 грн.

Багато хто їде на заробітки у близьке й далеке зарубіжжя. Колишні фахівці стають за прилавок.

З жовтня підняли ціни на опалення з 1,29 грн. до 2,02 грн. за 1 кв. метр. З листопада підвищується вартість водопостачання — з 3,42 до 5,16 грн. за кубометр. Такі тарифи при реальній заробітній платі лише 400—500 грн. знизять і так невисокий життєвий рівень. До речі, Канів «дрібніє»: у 1995 році населення було 30,6 тис. чоловік, а в 2005-му — 26,2 тисячі.

Великі міські підприємства: завод «Магніт», «Медтехніка», «Закордоненерго», — припинили або скоротили свої виробництва, що давали майже 80% працевлаштування населення. За даними міського центру зайнятості, на обліку числиться 2001 безробітний городянин. І хоч останнім часом на деяких підприємствах з’явилися вакансії, люди не хочуть іти на зарплату в 500 грн., вважаючи за краще просто одержувати допомогу у зв’язку з безробіттям.

Зупинилось і житлове будівництво, а черговики просуваються в основному за рахунок перебудови і приватизації своїх же кімнат у гуртожитку. Колись за планом розвитку міста на набережній Дніпра мав з’явитися парк культури і відпочинку — з доглянутими алеями, фонтанами й атракціонами. Але добру справу до кінця не довели, і парк перетворився на дикі зарості з наскрізь проіржавілим колесом огляду, яке чекає своєї години, щоб завалитися.