Навесні нинішнього року Олег Блохін уперше побував у київській школі-інтернат № 21 для дітей-сиріт, що у Пущі-Водиці. Тоді Олег Володимирович пообіцяв завітати до своїх нових друзів, коли національна збірна України завершить відбірний цикл до чемпіонату світу—2006.

Популярний у минулому гравець, а нині тренер слова свого дотримав. Під час канікул декотрі з вихованців інтернату, хто має родичів, подалися в гості. І можуть пошкодувати, що не були присутні на зустрічі з Блохіним. Було дуже цікаве й задушевне спілкування. Хоча «зірковий» друг привіз із десяток ящиків та коробок з солодощами і фруктами. Вистачить усім.

А ще знаменитий гість інтернатівців разом з генеральним директором «Фан-клубу Олега Блохіна» Ігорем Панфіловим вручив дітям і їхньому старшому вихователю Миколі Дмитровичу Малинському суперсучасні комп’ютерні приставки і сто дисків з іграми. Ото було радості!

— З вами я зустрічаюся з великим бажанням, дорогі діти, — сказав Олег Блохін. — Чим зможу допомагатиму вам і надалі. У мене також колись були чудові педагоги. Без них я в житті нічого не досяг би. Гадаю, що й ви любите своїх учителів, а вони — вас. А тепер чесно скажіть мені: ті з вас, хто грає у футбол, не дуже добре вчаться?

— Ні, це не так, — дружно відповів зал.

Затим школярі розпитували Олега Блохіна. Один хлопчик поцікавився, як стати воротарем.

Легендарний форвард був трохи здивований таким запитанням. Але швидко знайшов відповідь.

— Чомусь усі неодмінно хочуть бути нападниками, забивати м’ячі. Хоча, зізнаюся, мене, маленького, дорослі хлопці у дворі під час футбольних баталій ставили у ворота. Та коли підріс, змінив амплуа. А щоб стати воротарем, треба мати специфічні якості.

— А чи приїде до нас Шевченко?

— Андрій також допомагає дітям-сиротам, опікується школою-інтернатом у Переяслав-Хмельницькому. Обов’язково запитаю в нього, чи завітає і до вас. Однак обіцяти за нього не можу. Втім, можливо, колись і приїдемо до вас разом із Андрієм.

— Як ви самі навчалися?

— Навіть і не знаю, хто вигадав, що, мовляв, Блохін не міг похвалитися успіхами у школі. Це неправда. Я, звичайно, особливо не виділявся. Але й задніх не пас. Був такий собі міцний середній учень...

— Коли приїдете до нас знову?

— Гадаю, це буде під Новий рік. Це для мене найкраще свято, коли всією сім’єю сідаємо за святковий стіл. Отже, готуйте ялинку. А я, можливо, вберуся Дідом Морозом і приїду до вас. І посвяткуємо.

Прощаючись з дітьми, Олег Володимирович побажав їм приємно догуляти канікули, добре відпочити і з новими силами розпочати нову навчальну чверть.

***

Тренера збірної до інтернату супроводжувала ціла команда представників ЗМІ. Тому не обійшлося без імпровізованої прес-конференції.

— Ви сказали, що в цій школі приємно пахне фарбами. Отже, тут відбувається якийсь ремонт. Він і в збірній іде. Про що йдеться?

— Я мав на увазі, що попереду копітка робота. Насамперед треба вирішити чимало організаційних питань. Не можу тепер казати про те, хто залишиться у збірній. Знову кажу, що двері до команди ні для кого не зачинені. Однак нікому не гарантую місця в ній, навіть Шевченкові.

— Це вже остаточно, що не відбудеться контрольна зустріч збірної у листопаді?

— Так, я одразу був проти такого поєдинку. Ліпше 12 і 16 листопада зіграти матчі національних змагань. А вже після грудневого жеребкування груп чемпіонату світу, коли стануть відомі наші суперники в Німеччині, можна говорити про спаринг-партнерів. До речі, нам уже пропонують зіграти збірні Аргентини, Еквадору, Парагваю та Саудівської Аравії.

— Як на вашу думку, чи не вплине відставка Євгена Кучеревського на гравців збірної з «Дніпра» —базового колективу національної команди?

— Чекайте, а хто вам сказав, що «Дніпро» є базовою командою? Ніколи такого не було. Не сперечатимуся, викликав багатьох дніпропетровців. Та в «основі» на поле виходило не більше двох-трьох. Якби одночасно грали сім футболістів, тоді інша річ...