На Вінниччині ріжуть ще одну цукроварню — у селі Вищий Ольчедаїв, що в Мурованокуриловецького районі

На черговій сесії Вінницької облради депутат Василь Паламар з тривогою говорив про те, що перед його від’їздом до Вінниці з самого ранку на території цукрозаводу «люди від хазяїна», як вони себе назвали, розвантажували з автомобіля аж 50 кисневих балонів. На запитання про те, що мають намір робити, один із них, усміхнувшися, сказав: «Будемо лікувати завод, займемося його перепрофілюванням, бо скільки може стояти без роботи». І додав, що таку команду отримали від хазяїна. Мовляв, його завод — що хоче, те робить.

За словами депутата, він повідомив про це в міліцію, прокуратуру, райдержадміністрацію. Але упевненості в тому, що після повернення з сесії застане завод таким, як був, у нього нема. Якщо не вжити термінових заходів, Вищеольчедаївська цукроварня може стати восьмою в області, яка зникне, як цукор у склянці кип’ятку.

Чим не влаштовує підприємство власника? Дізнатися про це від нього особисто непросто — він, кажуть, перебуває аж у Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії або у Москві. У нього скрізь бізнесові справи. Завод перекупив у 2002 році в іншого власника з Донецька. Той також мав намір пустити обладнання «під ніж», щоб повернути вкладені кошти. Заступник голови райдержадміністрації Іван Гончар каже, що все робилося, аби запустити підприємство: були виділені кошти на оранку під посів буряків, придбали насіння, набрали людей.

Господарські справи власник поклав на свого представника. Але гудка на заводі так і не почули. Натомість розпочалися... судові тяжби. Схоже, продовжує співрозмовник, хлопці не поділили гроші чи не на те витратили їх. Згодом, невідомо у який спосіб, у зовсім іншому — Вінницькому — районі, зареєстрували ще одне підприємство, що мало безпосереднє відношення до заводу. І. Гончар стверджує, що це є порушенням чинного законодавства. За його словами, реєстрація мала б відбуватися за місцем розташування самого підприємства. Тим часом у руках його власників опинився контрольний пакет акцій. Решта залишилася в попереднього власника. В райдержадміністрації переконані: все це робиться, щоб заплутати ситуацію, щоб не знайти, як то кажуть, крайнього.

Власник відверто заявив, що має одну мету — повернути витрачені кошти. За словами І. Гончара, це чимала сума. На наше запитання, чому не запускає завод, відповідає, що робити це економічно не вигідно. «Поки що, — додає І. Гончар, — ми, як кажуть, тримаємо оборону. На захист підприємства підключили правоохоронні органи, там чергують заступники голови райдержадміністрації. Але все одно, дробарку уже порізали, весь металобрухт на території підприємства підмели до гаєчки... Це не вихід — державним чиновникам перевтілюватися у сторожів. А проблема державна, тому й вирішувати її треба по-державному. Те, що зроблено дотепер, зроблено лише наполовину. Напівзаходи, як бачимо, не на користь, зокрема, і тим 600 робітникам із Вищого Ольчедаєва, які залишилися без роботи».

Коментар виконавчого директора Вінницької обласної асоціації «Поділляцукор» Леоніда Козодоя:

— Після прийняття у минулому році облдержадміністрацією мораторію на ліквідацію цукрозаводів, окремі власники підприємств припинили їх руйнування. Але лише на деякий час. Насправді вони просто вичікували, коли зміниться ситуація і знову можна буде взятися за старе. Адже розуміли, що прийняте рішення більше вольове, аніж юридичне. Навіть мораторій, запроваджений Кабміном, розгляд питання у ВР не стали пересторогою.

Тишком-нишком продовжують різати обладнання на Моївському, Бершадському, деяких інших заводах. Власники, як то кажуть, зістрибують з цукрового бізнесу, бо він не виправдовує їхніх сподівань. Майже всі цукрозаводи у боргах і збитках! Кожен хоче повернути витрачені кошти. Найпростіше це зробити через демонтаж обладнання і здавання його на металобрухт.

До речі, уже самі цукровари підказують, як можна вийти з даної ситуації. Не раз доводилося чути від людей думку про підвищення відповідальності власників за збереження майна їхніх підприємств. А за його руйнування чи повне знищення передбачити карну відповідальність. Тоді, кажуть люди, жоден гвинтик ніхто не викрутить...

Вінницька область.