Невже нашим телеглядачам не набридло на Новий рік бачити на екранах напудреного Кіркорова та інших чужих «зірок»? Невже не прагнуть вітчизняного телепродукту, святкового й водночас розумного? Так уже кілька літ запитує себе головний редактор кінокомпанії «Респект-фільм» Олена Зуєва. Вона та її друзі роблять українське телевізійне кіно. У Кам’янці-Подільському, на зйомках, ми й розмовляли з пані Оленою.

Місто, яке дарує сюжети

— Ми всі старі кіношники, — каже вона, — нам важко було пережити руйнацію українського кінематографа. Щоб вижити бодай самим, дружно перейшли на ТБ, працювали на Інтері, СТБ. Власне, і зараз там є наші програми. У мене — «Планета здоров’я», що дає заробіток. А п’ять років тому ми взяли великий кредит у банку, щоб створити власну кінокомпанію. Купили «залізо», повертали позику, заробляючи рекламою. Далі знову взяли кредит. Маємо рекламне агентство та кінокомпанію під однаковими іменами. І робимо те, що любимо, —знімаємо кіно. Наші давні друзі паралельно з нами заснували компанію «Паноптикум». Ми вирішили скласти капітали докупи. Технічні партнери — теж наші давні друзі. Високопрофесійні. Оце недавно так освітили вашу Стару фортецю — півміста збіглося: чи не свято знову якесь?!

А Кам’янець-Подільський надзвичайно підходить для зйомок. Наш майбутній фільм має робочу назву «Мости сердечні, або любов, любов...» У вас же, як ніде, — безліч мостів. Крім того, тут ми натрапили й на героїню нашої стрічки. Одного разу, прибувши до міста, зупинилися на Підзамчі в готелі «Ксенія», який будує сильна та гарна душею жінка-підприємець Галина Локай. Відтоді ми ночували тут завжди. Пані Галина із заплющеними очима намацає тут кожен цвях! Вона любовно та надійно вибудовує цю оселю для гостей міста...

Мимоволі порівняли її з господинею заїзду зі знаменитої п’єси Гольдоні, яку бачили вдома, в Києві, в театрі Малахова на Подолі. Отак і виник задум зняти телефільм за мотивами Гольдоні, переплітаючи трьохсотлітню минувшину із сучасністю. Адже у світовій літературі крутиться якихось 18 сюжетів, усе інше — варіації. Найбільша проблема — знайти сценарій. А тут нам його підказало саме життя.

Любовні телемости

Італієць Гольдоні прославився на весь світ своїми комедіями. Отже, його п’єсу «Хазяйка заїзду» («Трактирниця») вибрали як канву для свого телефільму «Респект» та «Паноптикум». Осучаснення класичного сюжету — це модно, але не задля данини моді, каже Олена Зуєва, вони обрали цей твір. Змінюються мода та звичаї, але любов однакова завжди, ось у чому суть.

Ось канва фільму: молода героїня (актриса Емілія Співак), рано залишившись без батьків, сама вибивається в люди, будує готельчик. А навколо неї крутиться справжнє любовне колесо. Чоловіки спокушають діамантами та обіцянками. Але душевна мудрість та підказка баби Зої (Ніна Антонова, яку ми звикли бачити в ролях партизанок) допомагає їй вибрати судженого. Як каже баба Зоя, в житті треба будувати власні мости, а не користуватися чужими.

— Героїню шукали довго, поки не побачили Емілію в «Статському раднику». Вона, як запальничка, — легка і сильна водночас. Не запрошували її навіть на проби, одразу дали головну роль. Це єдина російська актриса у фільмі. Втім, коли почали розхвалювати їй Кам’янець, вона розсміялася: «Так я ж із Чернівців родом, і тут бувала не раз».

У майбутній стрічці зайняті батько та син Ступки. Богдан зіграє письменника, старого самотнього фанфарона, якого господиня пригріла у своєму готелі. Від нього й ведеться оповідь.

— Ніхто не вміє так, як Богдан Ступка, працювати на зломі жанрів, у трагіфарсових ролях. Він не відмовив нам, хоча в Петербурзі починає зніматися в 40-серійному фільмі, там і гонорари платять значно вищі... А Остап Ступка буде тим Кавалером, який припав до душі головній героїні. За доступ до її серця змагається й Федір (Володимир Терещук, ліричний баритон, який виконує у фільмі пісні, спеціально написані київським композитором Анатолієм Карпенком).

...Як Галина Локай зважилася впустити кіношників під свій дах? Адже весь готель не спить, коли йдуть нічні зйомки. А ось ще клопіт: найменша донька господині, восьмикласниця, також пішла в артисти. Олена Зуєва побачила цю тиху дівчинку в танці — й оцінила жести, пластику. Ксенія танцює в ансамблі «Горлиця», а у фільмі зіграє роль молодшої сестри господині заїзду.

Сердечні мости будуються у фільмі — й у житті. Ось Альона Філімонішина, реквізитор знімальної групи, недавно їздила до Києва — вінчатися зі своїм судженим. Ідуть зйомки, ростуть діти. Ось син режисера Микита має маленьку роль, через яку пропускає школу. Але, мабуть, не відстане, бо він у кіно ще від народження. Тоді його маму, мультиплікатора, запросили на роботу до Польщі, батько працював на телестудії і брав малюка в колясці з собою на роботу...

Фільм, як обіцяє продюсер Олексій Сєрков, стане різдвяним подарунком українцям, і не тільки їм, адже готується двомовна версія, стрічку продадуть росіянам, білорусам. А може, й полякам, які закохані в Кам’янець. Що не кажіть, а приємно жити в очікуванні подарунка.