Шановний Ігоре Михайловичу!

Ваш депутатський запит щодо витребування звіту про результати моєї роботи на посаді віце-прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції розглянуто.

Керуючися Конституцією України, Законом України «Про статус народного депутата України» та рішеннями Конституційного Суду України, які відповідно до статті 150 Конституції України є обов’язковими до виконання на території України, повідомляю таке.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України може звернутися із депутатським запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

На даний час я не є віце-прем’єр-міністром України, до відання якого віднесено питання європейської інтеграції, і порушене Вами питання щодо звіту про роботу на посаді віце-прем’єр-міністра України не належить до компетенції голови Секретаріату Президента України, посаду якого я зараз обіймаю. Тому Ваш депутатський запит не відповідає названому вище Закону.

Крім того, не відповідає Конституції України, Регламенту Верховної Ради України заявлена у запиті вимога щодо звіту, оскільки звіт про діяльність Кабінету Міністрів України або будь-якого члена уряду є прерогативою Верховної Ради України, яка має розглядати його на своєму засіданні, і знову ж таки щодо нинішнього (а не колишнього) Кабінету Міністрів України або члена уряду (стаття 113 Конституції України, статті 8.2.3, 8.2.4 Регламенту Верховної Ради України).

З цього приводу Конституційний Суд України визначив, що в разі надходження від народних депутатів України запитів або звернень, зміст яких не відповідає закону або виходить за межі компетенції адресата, останній не зобов’язаний задовольняти вимоги запиту або приймати пропозицію, яка міститься у зверненні, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України (Рішення від 5 березня 2003 року № 5-рп/2003). До того ж у Рішенні Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 4-рп/99 наголошено, що керівник, який розглядає запит, не повинен задовольняти вимоги народного депутата України, якщо вважає, що вони не відповідають Конституції і законам України, а народні депутати України не можуть звертатися із запитами, які суперечать закону; частина друга статті 86 Конституції України приписує керівникам розглянути запит і повідомити народного депутата України про результати розгляду, але не зобов’язує задовольняти його вимоги.

З повагою, Олег РИБАЧУК.