Почувши, що закон про посилення боротьби з палінням в Україні набув чинності, я на повні груди вдихнув вранішнє повітря. І... закашляв. Кілька молодиків, кваплячись східцями підземного переходу станції метро «Харківська», дружно «засмалили» цигарками. Лише перед турнікетами вони, востаннє затягнувшись, кинули сигарети в бік урни. Майже влучили...

У підземному переході станції метро «Дружби народів» мої враження від нового закону ще більш «поглибились». Група студентів тримали цигарки в руках і, перемовляючись, цівкою випускали сивий дим до стелі. Повз пройшли, прискорюючи крок, дві жінки з дітьми, руками відганяючи вже таки добрячу «димову завісу».

По дорозі до редакції запитую кількох перехожих, коли ж виконуватимуть закон про заборону паління у громадських місцях. «Не скоро», — лаконічно відповідає молодий чоловік у шкірянці. «Поки що неможливо примусити наших громадян виконувати закон», — підтримує його дівчина з підручником англійської мови.

Згодом дізнаюсь про перші відгуки політиків. Загалом народні депутати України поважають закони і палять у спеціально відведених місцях. Наприклад, біля входу до ложі уряду. Саме там Тарас Чорновіл після кількох «затяжок» заявив, що він негативно ставиться до закону про обмеження паління, бо він відкриває нову можливість для корупції. Бо охочим палити у громадських місцях «світить» покарання в сумі від 17 до 119 грн. Хто і як визначатиме та виписуватиме штрафи? Поки що нікому не зрозуміло.

А от член політради «Пори» Євген Золотарьов розповів, що підтримує закон, і вони планують публікувати на своєму сайті прізвища політиків — порушників закону.

Але всі, хто палить і хто «палить» чуже здоров’я, можуть поки що особливо не хвилюватися. Адже окремі положення закону набудуть чинності не раніше літа 2006 року. Наприклад, паління у громадських місцях. А деякі вимоги — обмеження вмісту нікотину і смоли — лише з початку 2009 року.