Шановні народні депутати!

«На даний час я не є віце-прем’єр-міністром України, до відання якого віднесено питання європейської інтеграції, і порушене Вами питання щодо звіту про роботу на посаді віце-прем’єр-міністра України не належить до компетенції голови Секретаріату Президента України, посаду якого я зараз обіймаю».

По суті, це навіть не відписка. Це — відверте знущання влади над правом і Верховної Ради, і суспільства КОНТРОЛЮВАТИ владу, ВИМАГАТИ від неї ефективної діяльності, ВІДСТЕЖУВАТИ витрати бюджетних коштів.

ВІСІМ місяців пан Рибачук обіймав посаду віце-прем’єра, ВІСІМ місяців ЙОГО діяльність забезпечувала структура із 50 чоловік, зрештою вісім місяців як VІР-персона він кудись літав і влаштовував прийоми за державний кошт... А коли настав час показати суспільству РЕЗУЛЬТАТИ своєї «бурхливої» діяльності, то все, на що пан СПРОМОГЛИСЯ, це сказати: я більше не віце-прем’єр і за євроінтеграцію відповідати не буду. Точніше, відповідати НЕ ХОЧУ.

З огляду ж на те, що нині посаду віце-прем’єра з питань євроінтеграції взагалі ліквідовано, то суспільство так ніколи і не дізнається, власне для чого вона створювалася?

Залишається тільки робити невтішні висновки:

— посада створювалася виключно під свого «доброго друга» і була банальною спробою Президента його працевлаштувати.

АБО

— відмова від посади віце-прем’єра з питань євроінтеграції у новому складі уряду є свідченням ВИЗНАННЯ Президентом власної помилки.

У будь-якому випадку, суспільство має право ЗНАТИ про ВАРТІСТЬ як «ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ МИЛОСТІ», так і «ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ПОМИЛКИ».

Цей випадок з паном головним євроінтегратором України дає всі підстави стверджувати, що сьогодні ми маємо справу з цинічною технологією, яка вироблена владою для УНИКНЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: тепер чиновнику високого рангу, щоб не звітувати про результати своєї роботи, достатньо лише... поміняти посаду. Цікавим є і трактування Конституції України: «... звіт про діяльність Кабінету Міністрів України або будь-якого члена уряду є прерогативою Верховної Ради... ЩОДО НИНІШНЬОГО (А НЕ КОЛИШНЬОГО) КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ АБО ЧЛЕНА УРЯДУ».

Щоб зняти СУМНІВИ У СЕРЙОЗНОСТІ НАМІРІВ визначеного курсу на Європу, я надіявся отримати відповідь з перших уст, якої, на жаль, так і не дочекався. А підстави для сумнівів є. Лише через вісім місяців ПОСАДА ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄРА з питань європейської інтеграції виявилась НЕПОТРІБНОЮ? ЧОМУ? ЩО за цим криється? Некомпетентність Рибачука? — напевне, ні, оскільки не маю права так говорити. Чи може щось серйозніше?

Щодо самої відповіді Рибачука на мій запит: переконаний, з нею мають ознайомитись і суспільство в цілому, і громадські організації, і юристи.

Тому за рішенням фракції СДПУ(о), відповідно до встановленої квоти, ми опублікуємо документ у газеті «Голос України».

Як АНОНС: відповідь цілком відповідає вже СФОРМОВАНОМУ іміджу голови президентського секретаріату. Прошу ознайомитися. Передусім уклінно прошу Президента України, оскільки це звіт-результат і його діяльність.

Друкується в рахунок квоти фракції СДПУ(о).