Минулої суботи виборча тема була актуальною не лише для кількох партійних з’їздів. Про підготовку до березня 2006 року йшлося і на засіданні ради всеукраїнського громадського об’єднання «За Україну! За Ющенка!». До речі, 22 жовтня минуло три роки з дня утворення «ЗУЗЮ».

Голова об’єднання народний депутат Петро Ющенко не приховував: після перемоги на президентських виборах лідера «Сили народу» та утворення партії «Народний союз «Наша Україна» дехто вважає, що свою місію громадська організація виконала і її треба розпустити, щоб не заважала «НСНУ». Ще хтось доводить, що титульне гасло «За Україну! За Ющенка!» не втратило своєї важливості і сьогодні: громадське об’єднання має відігравати роль «пропагандиста і агітатора» в підтримці програми Президента. На засіданні члени ради та запрошені народні депутати рішуче підтримали другий варіант і для дискусії обрали іншу тему: що треба робити, аби без застосування адмінресурсу перемогти на майбутніх парламентських виборах.

Оскільки більшість промовців майбутнього переможця асоціюють лише з «НСНУ», а хтось узагалі переконаний, що цей «демократичний інструмент» має взяти до рук сам Віктор Ющенко і з його допомогою «реалізувати вимоги Майдану», то в основному йшлося про забезпечення для «рясного березневого ужинку» майже «одноіменної партії». Мирну, по суті, камерну атмосферу засідання збурив народний депутат Іван Плющ. Він не просто розкритикував, а розбив ідею ототожнення громадського об’єднання з однією партією, яка, за його словами, творилася «вульгарно» і попросив «не тягнути Президента — всенародного лідера — в партійки». Іван Степанович переконував присутніх: нині діяльність «ЗУЗЮ» актуальніша, ніж перед минулими виборами, вона має бути локомотивом, а її припасовують в обоз чергового «авангарду». Громадське об’єднання мусить працювати на перемогу всіх національно-демократичних, патріотичних сил, розширюючи «локальну, на жаль, географію» свідомого електорату. «Якщо не створити коаліції Схід-Захід, всі благородні наміри залишаться лише коливанням повітря», — попередив колег Іван Плющ.