На побачення з курми ми їдемо на Старинську птахофабрику, що на Київщині. Це зона підвищеної безпеки. Тутешні рябі під контролем, а доступ до птахів має лише персонал.

Перед тим як зайти до курячого цеху, працівник... скидає з себе весь одяг. Спеціальні костюми він отримує лише після ванних процедур. Протягом зміни виходити з території заборонено. І ще одне табу для співробітників фабрики: їм не дозволено тримати в домашньому господарстві власну птицю. За порушення — розраховують і накладають великий штраф. Проте такі незручності компенсує компанія, виділяючи на місяць дві курки та шістдесят яєць.

Транспорт, яким нас доставили, на територію не пропустили, а пересадили у свій. Запах фармазеліну (дезинфекційний засіб) супроводжує усю дорогу. Фабрика розділена на бригади, дистанції між якими не менше трьох кілометрів. Протягом маршруту наш автобус перетинає дисбар’єри — це певна ділянка дороги, де тирса заливається фармазеліном. Такі само смуги і при в’їздах на бригади. Сама ж бригада, загороджена високим парканом, нагадує місце позбавлення волі. Навіть корми потрапляють туди через спеціально обладнані місця.

— На усіх наших виробництвах 100-відсотковий контроль за безпекою, тому ймовірність занесення вірусу курячого грипу дорівнює нулю, — запевняє директор департаменту маркетингу АТЗТ «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша ряба») Сергій Малашенко. — Ми контролюємо увесь процес виробництва, від виготовлення комбікормів до доставки готового курячого м’яса на прилавки торгових точок. Уся продукція ретельно перевіряється спеціалістами компанії та ветеринарними службами.

Довелося повірити на слово. Бо, на жаль, до курячих апартаментів допустили лише фотокора (після ретельної «дезактивації»). Насамперед безпека! І все-таки медики радять їсти лише добре просмажене чи відварене дієтичне м’ясо ряби.