Народний депутат України Віктор Мусіяка пропонує провести ревізію всіх двосторонніх угод і договорів між Україною і Росією за останні 14 років

Останнього тижня кількість заходів, присвячених російсько-українським міждержавним, політичним відносинам, збільшилося цілком відчутно. Чи то Кремль занепокоєний зміцненням свого впливу на пострадянському просторі, чи це симптом виборів, що насуваються, до Верховної Ради України. Ефективність таких форумів і «круглих столів» завжди різна, однак один позитивний ефект сумніву не викликає: нарешті, після відчуження і непорозуміння, створюється поле загальної дискусії. Минулої суботи група народних депутатів Верховної Ради взяла участь у «Європейському форумі» в Москві. Але найцікавішим у цій низці обіцяє стати форум 22—23 жовтня в Криму, в Алушті, на тему «Російсько-український діалог», в якому візьмуть участь парламентарії й політологи України і Росії.

— Вікторе Лаврентійовичу, на ваш погляд, які проблеми могли б обговорити парламентарії двох країн на кримській зустрічі?
— Насамперед це вирішення проблеми законодавчої бази економічного співробітництва наших країн, це допомога прикордонному співробітництву, і, нарешті, це розв’язання проблеми державних кордонів між нашими країнами. Ще, гадаю, треба терміново провести ревізію і інкорпорацію всіх документів — угод, договорів, міжурядових протоколів і рамкових угод, які Україна й Росія приймали за минулі чотирнадцять років.
— А прикордонна торгівля вимагає законодавчого забезпечення?
— Ми повинні усе зробити, щоб зняти бар’єри для економічного співробітництва прикордонних областей. Треба перевести гасло: «вільний рух капіталів, послуг, людей» в область реальної практики. На жаль, цей сегмент співробітництва поки що забезпечено лише на рівні підзаконних актів і вимагає уваги парламентаріїв. Мені здається, що чинник прикордонного співробітництва міг би зіграти визначальну роль у відносинах України і Росії. Але хочу наголосити, що ініціатива прикордонної торгівлі має належати самим регіонам. Вони краще знають ситуацію на місці. Адже це так нормально — дружити із сусідами.
— Що можуть запропонувати депутати Верховної Ради і Державної Думи, щоб вирішити весь комплекс проблем з установленням державних кордонів між двома країнами?
— Я гадаю, що нам навряд чи удасться вирішити проблему кордонів. Згадайте конфлікт навколо острова Тузла — він залишив гіркий осадок. Мені здається, що вирішення проблеми державного кордону — це рівень президентів наших країн. Знаю, що україно-російська комісія з делімітації і демаркації державних кордонів працює, і є багато пропозицій, особливо з акваторії Азовського моря. Але потрібна політична воля, якої бракує Володимирові Путіну і Вікторові Ющенко. Мені, наприклад, не подобається, що мої колеги в Москві кажуть: у Росії є право втручатися у внутрішньополітичні справи сусідніх держав. Так не повинно бути, відстоювати свої національні інтереси Росія може лише правовими методами. Хотілося б, щоб вони були цивілізованими і «працювали» на добробут громадян двох країн. Коли відомий своїми демократичними поглядами російський інтелектуал і журналіст Віталій Третьяков каже, що незабаром буде новий союз, де Росія відіграватиме визначальну роль, на мій погляд — це політичний нонсенс. Новітня історія чомусь нічому не вчить. Я думаю, і Росія, і Україна без кордонів не є повноцінною державою, суб’єктом міжнародного права. І світове співтовариство довго це терпіти не буде.

Москва.