Головною подією нинішнього пленарного тижня стане бюджетний процес — у четвер, 20 жовтня, парламент розгляне проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік у першому читанні.
Як повідомив на погоджувальній раді лідерів депутатських фракцій і голів парламентських комітетів Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, бюджетний процес нині триває за графіком, визначеним бюджетною резолюцією. Уже сьогодні депутатам буде роздано порівняльні таблиці для ознайомлення з новим варіантом закону.
За словами в. о. голови Бюджетного комітету Людмили Супрун, підготовчу роботу на рівні комітету вже завершено. І нині депутати опрацьовують постанови щодо висновків Бюджетного комітету. Народні обранці подали близько двох тисяч пропозицій і зауважень до поданого урядом проекту державного кошторису. Але здебільшого всі пропозиції зводяться лише до збільшення видатків, а нових ідей, як наповнити державну кишеню, — катма. Пропозиції парламентаріїв про збільшення видатків на різні потреби сягають майже 100 мільярдів гривень. Як зауважила Л. Супрун, — це фактично ще один бюджет країни.
Нинішнього пленарного тижня уряд також пропонував розглянути низку змін до цьогорічного держбюджету, але навряд чи Верховна Рада встигне їх розглянути, зазначив А. Мартинюк. Ці зміни, зокрема, стосуються виділення додаткових коштів для Пенсійного фонду (близько 1,5 мільярда гривень) та місцевих бюджетів. Кабмін також пропонує скасувати дію майже десяти законів, пов’язаних з цьогорічним бюджетом. Але основна увага парламентаріїв нинішнього пленарного тижня буде приділена роботі над бюджетом наступного року.
Окрім цього, Верховна Рада планує розглянути законопроекти про основні засади державної аграрної політики, про введення мораторію на демонтаж або розкомплектування цукрових заводів, про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами, про державний земельний (іпотечний) банк, заслухати інформацію про участь постійної делегації українського парламенту в роботі чергової сесії ПАРЄ.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин охарактеризував ситуацію довкола бюджету як складну. Адже фактично на розгляд парламенту буде винесено новий варіант державного кошторису. І главі парламенту хотілося б, щоб цей законопроект був узгоджений з урядом. «Розбіжності нам сьогодні аж ніяк не потрібні», — сказав В. Литвин. Ускладнює бюджетний процес і те, що Кабмін відкликав законопроект про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2006 рік, бо цей документ вносив ще попередній уряд. А за вимогами Бюджетного кодексу ця державна програма має розглядатися у «пакеті» з держбюджетом. Утім, депутати досить високо оцінили перспективи першого раунду бюджетного процесу. За словами лідера фракції «Наша Україна» Миколи Мартиненка, ніхто не висуває жодних ультимативних умов. Проте напруженість у сесійній залі знову може викликати розгляд п’яти законопроектів, які є передумовою вступу України до СОТ. Глава українського парламенту зізнався, що з «великим сумом» сприйняв заяву Генерального директора СОТ Паскаля Ламі про те, що Україна цього року не стане членом СОТ. На думку В. Литвина, це питання лежить не лише у правовій площині, а має політичне підгрунтя. Оскільки спочатку йшлося про потребу схвалити Україні 14 законів, необхідних для вступу до СОТ, нині цей перелік розширено до 29 законів. А якщо проаналізувати економічне життя інших країн, які вже стали повноправними членами СОТ, у нас вигляд не гірший, зазначив Голова ВР.
Відповідаючи на запитання «Голосу України» про призначення нового Генпрокурора України, глава парламенту повідомив, що Президент України ще не вніс до парламенту кандидатури. Якщо це буде зроблено цього тижня, зауважив В. Литвин, спочатку відбудуться консультації між усіма політичними силами, представленими у ВР. «Але розвиток подій буде надзвичайно цікавий. Прісно у нашому політичному житті не буде», — спрогнозував він.
Цього тижня Комітет ВР з правової політики розгляне всі кандидатури, які буде запропоновано на вакантні посади суддів Конституційного Суду України. Після завершення 18 жовтня повноважень деяких членів КС, у Верховної Ради буде чотири вакансії. І після політичних консультацій кандидатури нових суддів КС буде винесено на голосування. Водночас Голова Верховної Ради застеріг: парламент не повинен працевлаштовувати одних і тих самих осіб. На посади суддів треба пропонувати таких кандидатів, які були б професіоналами і водночас знаходили підтримку серед депутатських фракцій.