Вступ України до НАТО передусім залежатиме від розв’язання внутрішніх проблем у нашій державі — наголосив Голова Верховної Ради Володимир Литвин на зустрічі з президентом Парламентської асамблеї НАТО, депутатом Національних Зборів Франції П’єром Леллюшем
Глава українського парламенту зазначив, що не йдеться про те, що Верховна Рада має прийняти якісь закони — передумови вступу України до НАТО. Ми насамперед повинні розв’язати завдання внутрішнього облаштування країни, які декларуємо. В. Литвин зауважив: якщо проаналізувати Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО і План дій «Україна—НАТО», то переконаємося в тім, що питання політичного, економічного і гуманітарного виміру, прав і свобод людини є домінуючими в цих документах. А проблеми у військово-технічній сфері є дотичні. «Проблема не у Верховній Раді, а набагато глибше: щоб мати консенсус в українському суспільстві, — сказав Голова ВР. — Ми повинні вести серйозний діалог і розмову в Україні щодо співпраці з НАТО. А головне і визначальне — працювати над проблемами у самій Україні».
Голова Верховної Ради під час зустрічі з делегацією Парламентської асамблеї НАТО за участі лідерів депутатських фракцій та постійної делегації ВРУ в ПА НАТО констатував позитивну динаміку діалогу на рівні парламентів у співпраці в рамках НАТО. «У нас є всі підстави бути задоволеними відносинами на міжпарламентському рівні і загалом співпрацею з НАТО», — вважає В. Литвин. І саме співпраця на рівні парламентів, за словами керівника Верховної Ради, дає змогу краще усвідомити устремління та позиції українського народу стосовно членства нашої держави в НАТО. Бо коли говорять представники парламентів — це рівнозначно тому, що говорять народи. За словами В. Литвина, українські парламентарії зійшлися у думці зі своїми колегами ПА НАТО, що нині необхідно поглибити інформаційно-роз’яснювальну роботу, розуміння ролі й місця НАТО в сучасних Європі та світі. В. Литвин зазначив, що потрібно відходити від стереотипів і говорити про сьогоденні реалії цієї міжнародної організації та європейських і світових процесів. Діалог, який відбувся за участю представників різних політичних сил українського парламенту, засвідчив, що вже є необхідні точки дотику і що вже можна виробити загальноприйнятну лінію на поглиблення співпраці України з НАТО — такий рівень інтеграції, який сприйматиме українське суспільство і водночас сприятиме розв’язанню наших внутрішніх проблем, посиленню безпеки в Європі та світі.
У свою чергу, президент Парламентської асамблеї НАТО зазначив, що до України прибула не якась мілітаризована група, а делегація парламентаріїв із 26 країн—членів НАТО, щоб продемонструвати повагу до українського народу і парламенту. «Ми також хочемо продемонструвати, що місце України — серед країн демократичної сім’ї, і що як і вся Україна, так і європейсько-атлантична спільнота відкрита для своїх друзів», — сказав П. Леллюш. Це вже другий візит президента ПА
НАТО до України — вперше він відвідав нашу державу восени минулого року перед президентськими виборами одразу після обрання на високу посаду. І ще торік європейські парламентарії помітили позитивні зрушення в нашій країні. Нині П’єр Леллюш заявив, що жодна з країн—членів НАТО не є апріорі проти членства України в євроатлантичному альянсі. А вступ України до НАТО, за його словами, залежатиме лише від одного — рішення України і українського народу. «Для нас, демократичних країн, важливо, щоб в Україні тривали демократичні та економічні реформи, здійснювався цивільний контроль над Збройними Силами, — наголосив президент ПА НАТО. — Ми очікуємо, що цей процес матиме продовження. Хоча ми розуміємо необхідність мати хороші стосунки і між Україною та НАТО, і між Україною та Росією».
Під час зустрічі українських парламентаріїв з делегацією ПА НАТО також обговорювалися перспективи вступу нашої держави до СОТ, відносини з державами-сусідами. В Україні, за словами В. Литвина, надають великого значення цьому візиту. І вважають, що обговорення питань подальшого розвитку відносин України з НАТО варто переносити в Україну. Оскільки це, з одного боку, стане для нас позитивним сигналом, а з другого — важливою складовою реформування українського суспільства.