За основними економічними показниками, якими характеризується виконання доходів бюджету області, Кіровоградська область, станом на 1 жовтня нинішнього року, посідає одне із чільних місць в Україні. Про це стало відомо на нараді Прем’єр-міністра України Юрія Єханурова з керівниками регіонів щодо виконання бюджету на 2005 рік.

— У мене немає адміністративного захоплення від виконання бюджету області, — розповідає заступник голови Кіровоградської ОДА Олексій Любченко. — Про все мають говорити цифри. Ми перевищуємо середньодержавні показники з виконання розрахункових показників МФУ із загального фонду (без трансферних платежів), з приросту надходжень податку з доходів фізичних осіб та з виконання розрахункових показників МФУ з доходів, що враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. Усе це в сукупності дає вагомі підстави сподіватися, що бюджет нинішнього року в області буде виконано в повному обсязі.
— Олексію Миколайовичу, завдяки чому вдалося досягти такого позитиву?
— Якогось особливого секрету чи ноу-хау немає, та його й не може бути. В економіці не варто винаходити велосипед. Потрібно дотримуватися винятково принципів професіоналізму. Ще весною на рівні області було затверджено кілька програм, спрямованих, в основному, на детінізацію економіки. Усі вони були науково обґрунтовані, розглянуті фахівцями Академії наук України. Залишалося лише втілювати їх у життя. До цього були підключені всі органи державної влади, в тому числі фіскальні та правоохоронні. Результат, як бачите, не забарився. До речі, ми виходили з нашими програмами на державний рівень, однак там на них чомусь не звернули уваги. Тож ми на власному прикладі довели не лише їх дійовість, а також і те, що будь-який регіон може успішно розвивати бюджетний процес. Тим більше що ми самі повинні думати про наповнення бюджету. До речі, приємно зазначити, що серед основних напрямів, які розглядалися на нараді як перспективні, були саме ті, над котрими ми вже працюємо протягом тривалого часу.
— Тож, виходить, досвід Кіровоградщини таки оцінили і тепер його впроваджуватимуть в інших областях?
— Я б так не сказав. Прем’єр-міністр переконливо довів присутнім на нараді, що він цілком обізнаний із проблемами регіонів, а вони в частині виконання бюджетів мало чим різняться. Незручність полягала в тому, що тривалий час регіони варилися у власному соку і не мали жодної інформації про те, що робиться в сусідів. Про справжній стан речей, так само, як і про темпи виконання, ми дізналися лише на останній нараді. Звичайно, це нівелювало саме поняття «обмін досвідом». Аби виправити цю недоречність, Юрій Іванович Єхануров звернув особливу увагу на рівень аналітики, критерії оцінки виконання місцевих бюджетів та необхідність тісної співпраці, консолідації роботи всіх економічних і фінансових служб держави, що відповідно транслюється на регіони.
— І все-таки, якщо повернутися до проблем Кіровоградщини, з чого ви починали роботу?
— Фактично сформовано бюджет області у первісному вигляді з прихованим 10-відсотковим дефіцитом у першому кошику доходів просто змусив обласну державну адміністрацію разом з державною податковою адміністрацією в Кіровоградській області здійснити системний аналіз реального стану економіки області. Ми дійшли таких висновків. По-перше, протягом останніх років ДПА України проводила пріоритетну політику щодо контролю за податками, які формують дохідну частину загального фонду державного бюджету. Одночасно було втрачено дійовий контроль за обліком податку з доходів фізичних осіб. А проблема підвищення фінансової самодостатності певного регіону повинна вирішуватися саме за рахунок збільшення надходження тих податків, які безпосередньо зараховуються до місцевих бюджетів, насамперед за рахунок податку з доходів фізичних осіб. Цей податок є одним із найстабільніших джерел, яке забезпечує формування фінансових ресурсів області. Він становить 60 відсотків у загальному обсязі надходжень до місцевого бюджету, тому саме йому в програмі детінізації було надано пріоритетне значення.
На менш важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів є також плата за землю. Нині, в умовах збереження наявного земельного фонду, зусилля всіх гілок влади, в тому числі й податкових органів, спрямовано на розширення бази оподаткування та удосконалення процесу збору податків. Тож лише за цілковитої взаємодії можливо досягти того, щоб уся земля, яка використовується, оподатковувалася відповідно до вимог чинного законодавства, а для цього треба скоротити час проходження земельних документів від сільської ради до податкової інспекції, не забувши при цьому про реальну ставку за оренду землі.
Ми намагаємося повернути розуміння того, що податки, які формують власні доходи місцевих бюджетів, мають бути на особливому контролі, адже саме вони визначають в регіоні ставлення до платника. Сумлінний платник — це  насамперед високий рівень зайнятості, заробітної плати, впорядковані відносини власності, у тому числі на землю. Щоб досягти цього, необхідно мати достатній валовий дохід, — відповідно сформується і база оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток. Тобто податок з доходів фізичних осіб — це економічна основа для відтворення ПДВ і податку на прибуток. Якраз така зміна акцентів дає можливість зняти конфлікт функціональних інтересів між органами виконавчої влади на місцях і податковою службою.
Також чимало зроблено щодо роботи з підприємствами, які мінімізують податкові зобов’язання. Вжито активних заходів із детінізації їх фінансово-економічної діяльності, попередження та руйнування злочинних схем, спрямованих на ухилення від сплати податків.
Водночас ми посилили інтелектуально-аналітичну функцію з наповнення бюджету за рахунок великих платників податку. При цьому важливою є певна диверсифікація ризиків втрат доходів від великих платників податків, яких в області налічується більше десятка і які забезпечують 30 відсотків в усіх доходах бюджету. Однією із таких своєрідних страхових ланок є розширення кола платників податків, насамперед з таких джерел, як податок на прибуток і податок на додану вартість. Адже дві—три тисячі підприємств, які щомісячно сплачують по одній тисячі гривень, у разі форс-мажорних обставин легко перекриють втрату двох—трьох мільйонів від одного великого платника.
У процесі роботи ми переконалися у необхідності фінансового моніторингу підприємств, які працюють без прибутку або зі збитками. Важливе місце у програмі детінізації економіки області приділяється фінансовому оздоровленню підприємств-боржників шляхом застосування правових процедур відновлення їх платоспроможності...
Усі ці та інші заходи в сукупності й призвели до результату, який маємо.
— Чи не станеться так, що з виконанням «Програми детінізації економіки» область вичерпає всі свої додаткові ресурси, і далі, після тимчасового злету, нас очікує стрімке падіння?
— Таке неможливо, тому що зроблено лише перші кроки. І в цьому ми мали змогу переконатися на засіданні Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегічні напрями розвитку Кіровоградської області до 2015 року», яка відбулася 30 вересня в Кіровограді за підтримки президента Національної академії наук України Бориса Євгеновича Патона та безпосередньої участі Ради з вивчення продуктивних сил. Але то тема іншої розмови...
Кіровоград.