Останній місяць літа виявився знаковим з вирішення багатьох проблем. Насамперед почала падати ціна на цукор. Міні-трейдери з Одеської траси поблизу селища Гребінки за кілограм солодкого продукту вже правлять 3,10 гривні. У моєму рідному селі на Київщині ціна на цукор впала на 50 копійок, але ще тримається на рівні 5 гривень 20 копійок за кілограм.
Причин кілька. Насамперед падає попит на солодкий пісок. Адже пік сезону приготування варення позаду. Прокинулися від томливої літньої відпускної сплячки можновладці й вибрали свої ліміти з Держрезерву, щоб погасити ціновий вал. Ніхто не дасть гарантій, що на ринок не «просочився» і тростинний цукор, який начебто мали відправити чи то у стратегічні засіки держави, чи то за кордон. Та й ось-ось розпочнеться новий сезон цукроваріння.
А от з цінами на бензин впоратися не вдалось. І в найближчій перспективі — до кінця року — це зробити ілюзорно. Досягнуто іншого. Зростання ціни на бензин вже сприймається як належне. Тим більше що нашу свідомість підігрівають повідомлення з нафтових торгів на світових біржах, де вже встановлено абсолютний рекорд — 70,8 долара за барель нафти. А Росія з 1 жовтня знову підніме експортне мито на нафту до 179 доларів за тонну.
Ідучи до СОТ, ми вже скоро дійдемо до того, що спритним ділкам із країн — сусідів Східної Європи стане невигідно робити чартерні рейси до найближчої української АЗС, щоб заправитися, повернутися додому, злити бензин і знову їхати до України за нафтопродуктами. Ціни зрівняються. Поїздки стануть неприбутковими. Психологічно наш народ уже підготовлений, що до кінця року, приміром, ціна на 95-й бензин щонайменше збільшиться до п’яти гривень. Майже як за народною мудрістю: що більше обзиваєш людину свинею, то більше ймовірність, що вона захрюкає. Так ось: психологічно ми вже захрюкали.
А хто стане мені заперечувати, що є пряма залежність між цінами на енергоносії і цінами на інші товари? Судячи з того, що газотрейдери в серпні активно брали кредити, щоб до 1 вересня закупити і закопати в підземні сховища газ, — невідворотне підвищення цін на голубе паливо. Менш відчутно це буде для населення, бо соціальна спрямованість влади захистить, а відчутніше — для підприємств, юридичних осіб.
Залишаються напруженими і україно-російські відносини в паливно-енергетичній сфері. Вони надто заполітизовані. З поразкою В. Путіна на українських виборах переглядаються колишні схеми кредитування України природним газом. Нині чинний порядок розрахунків (згідно з контрактом він мав би зберегтися до 2009 року) передбачає відносно низьку ціну за транзит голубого палива територією України в Європу. Це компенсується ціною газу в розмірі 50 доларів за тисячу кубів. Ціна транзиту газу нашою територією —1,09 долара за тисячу кубів на віддаль 100 кілометрів. Розрахунки між нами і Росією за газ вели бартером.
Росія відмовилася підписувати протокол про транзит газу нашою територією в 2006 році, вимагаючи запровадити грошову оплату замість наявного бартеру. Мало того, 1 серпня «Інтернешнл геральд триб’юн» опублікувала інтерв’ю голови правління російського «Газпрому» Олексія Міллера, який заявив, що Росія планує встановити для України ціну на газ на рівні 160 доларів за тисячу кубів. Якщо сусіди втричі збільшать ціну на газ, то і ми змушені будемо підняти ціну на транзит. А сьогодні 75 відсотків російського газу в Європу йде територією України.
Поки що високі «газові» делегації, переговори яких тривали у Москві минулого тижня, до спільного знаменника не дійшли. Компромісне рішення шукатимуть до 10 вересня. Цілковитий оптимізм у зв’язку із збереженням чинних умов газових розрахунків випромінює у своїх численних інтерв’ю лише голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко. Інші високопосадовці стриманіші.
Десятого серпня Фонд держмайна, оголосивши повторний конкурс з продажу 93,02 відсотка акцій найбільшого в державі гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», оприлюднив найгучнішу цифру місяця — стартову ціну комбінату: 10 мільярдів гривень. Для порівняння нагадаю, що попередній власник, «Інвестиційно-металургійний союз» Пінчука—Ахметова, придбав «Криворіжсталь» за 4,26 мільярда гривень. Юлія Тимошенко вважає, що ціна комбінату може перевищити 15 мільярдів гривень. Компанія Ріната Ахметова не братиме участі в повторному конкурсі. Водночас два світові лідери у сталеливарній промисловості — Metall Steel Co та Arcelor SA — заявили про свою готовність взяти участь у конкурсі. Світові виробники сталі скуповують активи східноєвропейських та азіатських компаній, щоб зменшити витрати після того, як ціна на сталь опустилася до рекордної позначки. Компанії прагнуть бути там, де зосереджена сировина і спостерігається зростання виробництва.
Та справа не у грошах. Значно складніше буде виконати інші умови, які висуває уряд. За умовами конкурсу, протягом п’яти років покупець має забезпечити виручку комбінату не менш як 9,5 мільярда гривень у цінах 2005 року й першочергову реалізацію продукції на внутрішній ринок за ринковими цінами. Впродовж цього самого періоду на модернізацію та реконструкцію треба буде викласти ще один мільярд доларів інвестицій, бо покупець має забезпечити виробництво залізорудною сировиною і коксом власного виробництва. Звичайно ж, покупець не повинен допустити утворення простроченої заборгованості із заробітної плати та в державні цільові фонди. І насамкінець уряд хоче, щоб «Криворіжсталь» виробляла не просто сировину, а дорожчу кінцеву продукцію.
Піднявши так високо планку, уряд значно звузив коло претендентів. Але охочих придбати унікальне підприємство не бракуватиме. Бо лише за перше півріччя цього року чистий прибуток заводу становив 800 мільйонів гривень. Як засвідчив подальший перебіг подій, кількість «борців» за володіння «Криворіжсталлю» і справді зростає. Про свою готовність взяти участь у конкурсі заявили німці, російські інвестори і вітчизняна група «Приват». Імовірно разом із казахським партнером по пулу. Подейкують, що на острові Сардинія, що неподалік відомого острова Сицилія, відбулися переговори кількох далеко не бідних і досить відомих в Україні осіб стосовно можливостей їх об’єднання для створення альтернативного спільного «котла». У колі сім’ї на Сардинії був помічений і екс-президент України Леонід Кучма. Група «Приват» і помічені на Сардинії особи —непримиренні суперники по бізнесу. Тож що більше буде непримиренних учасників конкурсу, то вищою буде ціна комбінату.
У виграші будуть всі. А насамперед бюджет, бо з початку року Фонд держмайна перерахував до держбюджету лише 648,3 мільйона гривень, одержаних від приватизації. Це тільки 9,28 відсотка від річного плану надходжень від приватизації — 6 мільярдів 985 мільйонів 309,7 тисячі гривень. 3 огляду на те, що вже добігає кінця восьмий місяць, таке «виконання» плану попахує катастрофою.
Тож уряд гарячково виправляє стан справ у цьому напрямі. Кабмін доручив ФДМ до кінця року організувати проведення конкурсів із продажу державних пакетів акцій не менш як 15 ВАТ. 12 грудня має відбутися конкурс із продажу найбільшого в Європі об’єкта-недобудови, який споруджували ще країни РЕВ (Чехословаччина, Румунія, НДР і СРСР),  — Гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (Кіровоградська область). Отак по ниточці, по ниточці і на сорочку нашкребемо.
Не можна не згадати про наші успіхи на авіасалоні МАКС-2005, який відбувся 16—21 серпня в Підмосков’ї. Там АНТК  «Антонов» підписав угоди на постачання 39 літаків  Ан-148. У рамках авіасалону дві російські авіакомпанії також уклали контракт на постачання 10 українських літаків Ан-124-100 «Руслан».
Водночас викликає тривогу системний спад темпів зростання реального валового продукту (ВВП). За сім місяців нинішнього року зростання ВВП упало до рівня 3,7 відсотка. За півроку ще було 4. А планували хвацько — 8,2 відсотка на рік. Потім цей показник «коригувався» міністром економіки, Президентом. Перебуваючи у липні в Японії, Віктор Ющенко назвав нову цифру очікуваного приросту ВВП — 5—6,5 відсотка. Поки що маємо 3,7. Деякі експерти пророкують, що ми фінішуємо з цифрою три відсотки. Антитемпи нині такі, що мимоволі погоджуєшся з таким прогнозом. Хоча МВФ прогнозує зростання української економіки 2005 року на рівні 5,5 відсотка, а 2006-го — 5 відсотків.
Спад ВВП глава уряду пояснює переходом на іншу систему підрахунку макропоказників. Мовляв, тільки тепер зароджується реальна державна звітність, реальна державна статистика. Ю. Тимошенко підкреслила, що документально вже зафіксовано викривлення показника ВВП за 2004 рік за рахунок викриття фіктивного експорту, де було незаконно компенсовано більш як 5 мільярдів гривень ПДВ.
Закликаючи банкірів вийти з «тіні», Ю. Тимошенко ще раз оприлюднила цікаву цифру. У нас, як і раніше, 57 відсотків економіки перебуває в «тіні». Цьому треба покласти край. Усіх грошей не заробиш, — підсумувала прем’єрка, додавши, що схеми мінімізації сплати податків також потребують грошей і здоров’я.
Цього місяця держава запустила в діло пілотний проект із надання іпотечних кредитів. П’ять банків видадуть п’ять кредитів на суму від 100 до 450 тисяч гривень для придбання житла на термін від 3 до 30 років — під фінансову ставку не більш як 10 відсотків річних. Це менше, ніж крапля у морі. Але щоб іпотека запрацювала сповна, парламент якнайшвидше має розглянути пакет законопроектів — зміни до 23 законів, що визначають іпотечні відносини. Інакше справа просуватиметься важкувато.
До речі, хоч би що казали, а «будівельні війни», які тривають у столиці, істотно впливають на обсяги робіт. Хоча будівельники Києва в першому півріччі і ввели в експлуатацію більш як 500 тисяч квадратних метрів житла, але зростання обсягу підрядних робіт пригальмували на 20 відсотків, бо здають переважно «торішні» будинки, а нових не закладають. Як стверджує голова правління ВАТ «Українська будівельна компанія» Олег Мороз, нині у столиці припинено будівництво близько 200 об’єктів. А ще на 100 майданчиках навіть кінь не валявся. Схоже, тут більше попахує передвиборною політикою, аніж прагматичним господарським підходом.
У серпні уряд порадував нас тим, що з 1 вересня мінімальна зарплата збільшується з 310 гривень до 332. Тобто до розмірів нинішньої мінімальної пенсії. Спеціалісти вищої кваліфікації отримуватимуть утричі більше, ніж працівники низької. Сподіватимемося, що абсурдна ситуація, коли у непрацюючих соціальні гарантії були більшими, ніж у працюючих, зміниться.
Кабмін оголосив також про намір запровадити мінімальну погодинну зарплату в розмірі двох гривень (0,4 долара). За сприятливих умов це буде зроблено з 1 січня 2006 року. Нагадаю, що мінімальна ставка погодинної оплати праці в Європі становить в середньому п’ять доларів.
І насамкінець ще одна новина серпня. Віднині заборгованість перед комунальниками, яка утворилася до 1 вересня 2004 року, можна погасити з рахунків своїх знецінених вкладів у Ощадбанку СРСР. Мало того, ви можете погасити і чужі борги, якщо на це буде ваша ласка. З одного боку, це добре. А з другого... Грошей на рахунках ЖЕКів для належного утримання будинків не додасться. А як бути тим, хто заборгував після 1 вересня 2004 року?.. Поки що тут запитань більше, ніж відповідей.