На здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки

Не секрет, що демографічна ситуація в країні на сьогодні залишає бажати кращого. Поліпшити такий стан може чимало чинників. Один із них — харчування.
Учені працюють над створенням спеціальних раціонів, нових продуктів, харчових добавок, за допомогою яких можна підвищити стійкість організму до несприятливих умов та перевантажень.

В Україні найбільших успіхів у цьому досягнуто науковою школою Олександра Литовченка — професора, доктора технічних наук, завідувача лабораторією переробки Інституту садівництва Української академії аграрних наук.
Створені під його керівництвом продукти харчування поліпшили здоров’я і навіть врятували життя людям, особливо тим, хто перебуває на забруднених радіоактивними відходами територіях.
Застосовуючи оригінальні технології та рецептури їх приготування виключно на основі натуральної вітчизняної сировини (плодів, ягід, лікарських і пряно-ароматичних трав), ученому вдалося поєднати унікальні цілющі і профілактичні якості з чудовим смаком, і, що відіграє важливу роль, невеликими затратами на їх виробництво. В цих продуктах склад біологічно активних сполук (амінокислот, мікро- і макроелементів, органічних кислот, вітамінів, фенольних сполук тощо) підібрано у співвідношеннях, які значно покращують фізичне, психічне і духовне здоров’я кожного.
Таких рецептур розроблено близько 100! Це соки, напої, нектари, сиропи, бальзами, вина — продукти ХХІ століття і конче необхідні перш за все для поліпшення здоров’я нації.
Любов до людини, до традицій свого народу — ось джерело натхнення талановитого вченого Олександра Литовченка до створення чудо-напоїв, що отримали на міжнародних і державних виставках та конкурсах чотири кубки гран-прі, а також 70 дипломів, золотих, срібних і бронзових медалей. На особливу увагу заслуговують безалкогольні фітобальзами «Ілля Муромець», «Україна», «Київ», що не мають аналогів у світовій практиці.
Багаторічні дослідження немалої кількості наукових установ, зокрема, медичного профілю, підтверджують: за такими продуктами — майбутнє!
Сьогодні, на жаль, магазини заповнені яскраво оформленими іноземними винами і напоями, здебільшого сумнівної якості — зі штучними ароматизаторами, барвниками, консервантами, що шкідливі для здоров’я, а іноді навіть небезпечні для життя людини.
Інакше як пояснити той факт, що кожен рік від вживання недоброякісної винно-горілчаної продукції в Україні гине майже 10 тисяч людей, а скільки втрачає здоров’я — одному Богу відомо...
Через недалекоглядну політику державних мужів щодо впровадження у виробництво новітніх досягнень науки робота практично пущена на самоплив, що завдає великих збитків економіці, технічній та кадровій базі, складу і асортименту харчової промисловості України, не кажучи вже про здоров’я населення. Одне слово, високорозвинена раніше плодопереробна галузь фактично зведена нанівець: усі 800 заводів, цехів, ліній первинного і вторинного виноробства закриті або перепрофільовані. До мільйона тонн вітчизняної плодово-ягідної сировини втрачається чи використовується нераціонально — йде на випуск низькоякісної продукції.
У зв’язку з цим площі садів в Україні в останній період зменшились з 1243 тис. га до 338 тис. га —тобто майже в 4 рази. А це збої в роботі і суміжних галузей — цукрової та спиртової, гальмування вирішення соціальних питань.
Тільки через втрати більшої частини плодопереробної галузі Україна щорічно недоотримує в бюджет щонайменше мільярд доларів США, які можна найближчим часом повернути, впровадивши вищезгадані розробки у виробництво.
Отже, ці питання потребують якнайшвидшого вирішення, насамперед з боку держави. Так як це робиться в США, Японії, Китаї, Росії, Канаді, Австрії, Італії, Іспанії, Польщі, Бельгії, Франції та інших країнах.
Варто зауважити, що наші колеги з Білорусі та країн Прибалтики, де такі продукти та напої відносять до національних пріоритетів, ніколи не змінювали політику щодо виробництва продуктів плодопереробки.
Тому Інститутом садівництва УААН розроблена «Концепція розвитку плодово-ягідного виноробства в Україні», де взятий до уваги та врахований позитивний досвід інших країн.
Важлива особливість концепції — використання наявних потужностей для плодово-ягідного виноробства в рівній мірі і для випуску безалкогольної продукції з плодів і ягід, для задоволення масового попиту на соки, напої, нектари, сиропи, бальзами.
Дослідження та практичний досвід, отриманий в наукових установах, показують, що безалкогольні напої, бальзами та вина, виготовлені з плодів і ягід, які вирощено на благодатних землях України, будуть, безумовно, успішно конкурувати з кращими світовими аналогами.
Уперше в Україні і державах СНД для відновлення і перспективного розвитку плодово-ягідного виноробства і випуску безалкогольної продукції підготовлено і видано 9 (!) книг — практично енциклопедія сучасної нормативно-технічної документації.
Виробникам пропонується близько 100 унікальних конкурентоспроможних, ресурсозберігаючих технологій і рецептур безалкогольної і алкогольної продукції з підвищеним вмістом біологічно активних речовин за рахунок використання широкого спектру місцевих рослинних ресурсів України.
Вважаю, що колективна робота авторів — Олександра Литовченка, Петра Кондратенка, Сергія Тюрина, Володимира Чернявського, Григорія Букаєва заслуговує на присудження Державної премії України у галузі науки і техніки.
Справа відродження виробництва національних напоїв наскільки важлива, що потребує негайної державної підтримки, а віддачу від цього важко перецінити!


Михайло КУРИК, професор, директор Українського інституту екології людини.