Якщо вірити оперативним зведенням з полів, у країні зібрано 33 мільйони тонн зернових. Це означає, що прогнози, якими «підгодовували» обивателя протягом посівної-збиральної на урядовому рівні, знову залишилися прогнозами. Навіть з урахуванням незібраної кукурудзи вже ясно, що цифри, декларовані міністром агрополітики Олександром Баранівським, про виробництво 42 мільйонів тонн хлібних культур, якщо не підтягувати статистику до результату, не справдяться. Треба сказати, що хлібних прогнозистів у країні — хоч греблю гати. На одній із селекторних нарад у Кабміні пролунала навіть інформація, що, мовляв, наші здебільшого латані-перелатані «Ниви» та «Дони» витягнуть 45-мільйонний врожай, а це на 3,5 мільйона тонн більше, ніж торік.
Створюється таке враження, ніби Кабмін зібрався «переплюнути» якщо не Америку, то старий уряд уже напевне. Хоча, насправді, врожайне питання для аграрників в іншому: куди і як вигідно продати зібране. Адже коровай уродив справді щедрий. І внутрішній ринок, що «поважчав» від торішніх запасів зерна, лихоманить від надвиробництва, ціни на колосові падають, як пікіруючий бомбардувальник. Звісна річ, нереалізовані кабінетні теоретичні наробки успішно забуваються, але сказане не минає для ринку безслідно. За тонну пшениці третього класу навряд чи можна вторгувати більш як 450 гривень, тоді як мінімальна визначена Кабміном ціна на неї становить 690 грн. І те, що сміливі урядові заяви ще більше збивають ціни на колосові, очевидно. Складається думка, що у столичних аграрних кабінетах є комерційний інтерес до того, щоб навмисно обвалити ціни. Хоча, може, це політична риторика, обтяжена банальною некомпетентністю. Недавно міністр агрополітики убив новим прогнозом: через два роки Україна збиратиме 60 мільйонів тонн зернових — для цього є всі підстави. Куди подінемо таку кількість хлібних культур, чиновник не уточнив.