Достукатися до шахтарських сердець складно й — легко. Незважаючи на всі зміни та пертурбації у нашій державі, Донбас і досі нагадує мікросвіт. Там панують свої специфічні проблеми, центральну владу вперто називають київською, а будь-які обіцянки сприймають насторожено. Однак під час поїздки Голови Верховної Ради України Володимира Литвина на Луганщину з нагоди Дня шахтаря в очах людей, котрі зустрічали главу парламенту, була надія. Присутність керівника парламенту на професійному святі гірників засвідчила: проблеми вугільної галузі пріоритетні для держави.

 Місто Стаханов, колишня Кадіївка, що веде свій історичний відлік від 1814 року, відколи у степових надрах було знайдено поклади кам’яного вугілля, а за радянських часів прославилося на весь світ трудовим рекордом, — нині у стані депресії. Центр колишньої шахтарської слави перестав бути містом гірників. Місцеві мешканці розповідають: у Стаханові закрито всі 15 копалень, і без роботи опинилися більш як 20 тисяч людей. Багато хто з них вирушив у пошуках щастя до Росії. Квартиру тут можна придбати за 500—1000 доларів. Ветеран-шахтар Михайло Пилипчук із жалем каже: у тутешньої молоді одна мрія — якнайшвидше кудись вирватися. Щоправда, зараз у Стаханові завдяки інвестиційним програмам одна шахта відроджується, і вже в черзі бажаючих влаштуватися сюди на роботу —майже 500 шахтарів. Кажуть, покладів вугілля вистачить принаймні на 20—30 років.


І свято, і біль


На шахті імені Д. Мельникова у Лисичанську забійники та прохідники нині заробляють до півтори тисячі гривень. Однак загалом шахтарські зарплати принизливі — на 17-му місці у державі, 700—800 гривень. Хоча кожен мільйон видобутих із надр землі тонн вугілля коштує трьох життів загиблих шахтарів... Тому День шахтаря на Донбасі — це і свято, і біль, і спомин про тих, хто віддав за вугілля найдороже.
Із надією сприйняли шахтарі рішення уряду погасити борги із зарплати за всі попередні роки. Щоправда, як зазначив Володимир Литвин, Верховна Рада ще два місяці тому зобов’язала Кабмін ліквідувати всі заборгованості перед шахтарями. Гроші шукали довго. «Це не подарунок, а ганьба, що не можемо своєчасно виплатити людям заборгованість», — сказав глава парламенту на зустрічі з шахтарями у Лисичанську і пообіцяв, що Верховна Рада і надалі робитиме все для того, щоб енергетичний потенціал держави зростав, а вугільники мали гідну зарплату. І проконтролює використання коштів, перерахованих зараз шахтарям.
Володимир Литвин висловився за розробку за участю фахівців нової Програми розвитку вугільної галузі, яка, зокрема, передбачила б відновлення діяльності тих шахт, котрі свого часу непродумано закрили, але котрі мають перспективи роботи. «Це буде і робота, і розвиток міст, і розв’язання проблеми національної безпеки держави», — сказав глава парламенту і запевнив, що розвиток вугільної галузі є пріоритетом і для парламенту, і для Президента, і для уряду. Це засвідчило й рішення про створення Міністерства вугільної промисловості.
Продумано і зважено, переконаний В. Литвин, треба підійти і до приватизації шахт. На думку Голови ВР, нині можна говорити про приватизацію тих шахт, які були в оренді, тож підготовлені до приватизації. А на другому етапі можуть бути приватизовані ті шахти, які сьогодні хоч і рентабельні, але потребують інвестиційних вливань.
Багато йшлося на зустрічах із Головою Верховної Ради і про «діряві» місцеві бюджети, які нині фактично перетворилися на каси з виплати зарплат. Володимир Литвин наголосив: парламент повинен зважено підійти до формування державного бюджету на наступний рік. А обіцяне зростання зарплат бюджетникам не повинно відбуватися за рахунок закриття шкіл, лікарень і ФАПів або переведення вчителів, лікарів, бібліотекарів на півставки.


Не перекреслити пам’ять


Виступаючи на мітингу в Стаханові з нагоди 70-річчя стахановського руху, Володимир Литвин зізнався, що дехто відраджував йому сюди приїздити, мовляв, це — пережиток комуністичних часів. Постать Олексія Стаханова та масовий рух його сподвижників — справді явища неоднозначні. Але хоч би які лунали історичні та політичні оцінки тих буремних часів, вшанування людей праці — явище позитивне, бо свідчить про збереження історичної пам’яті народу. Тож заради спільного історичного майбутнього України маємо рішуче позбуватися взаємних образ і претензій, наголосив глава парламенту. «Якщо сьогодні відзначатимемо людей праці, нам буде на кого рівнятися, — сказав В. Литвин. — Ми повинні зробити все, щоб у пошані була чесна праця кожної людини, на кожному робочому місці. І щоб цю працю достойно винагороджували. Тоді матимемо майбутнє і повноцінну державу, яку поважатимуть у всьому світі». Вітаючи шахтарів із професійним святом, глава парламенту вручив працівникам і ветеранам вугільної галузі відзнаки Верховної Ради та подарунки.


Кольори Донбасу


Нині на Донбасі майже ніщо не нагадує про минулорічну буремну революційну осінь. А ось майбутні парламентські виборчі перегони вже даються взнаки. На Луганщині активно рекламують себе різні партії — і праві, й ліві, й центристські, й провладні, й опозиційні. Із розмов з шахтарями стає зрозуміло: вони поки що придивляються, а віддадуть свої голоси на виборах за ту політичну силу, яка має рішучого лідера з конкретною програмою. Крайні праві погляди тут вочевидь не пройдуть, а ось для решти політиків — неоране електоральне поле...
Журналісти поцікавилися у Володимира Литвина, як лідера Народної партії, про ймовірість створення його власного блоку. «Зараз про це ще складно говорити, — сказав Володимир Михайлович. — Головне — потрібна чітка реалістична програма, об’єктивні оцінки, а далі — життя покаже». В. Литвин також наголосив: треба не говорити про високі ідеї, а вирішувати основну проблему — як забезпечити виживання кожної людини та родини, фізичне, матеріальне і духовне.
А коментуючи на прохання кореспондента «Голоса України» зініційовані главою держави зміни до виборчого закону щодо підвищення прохідного бар’єру для партій, глава парламенту зазначив: оскільки чинний виборчий закон забороняє змінювати його пізніш як за 240 днів до дня голосування, перед тим, як вносити відповідну законодавчу ініціативу, спочатку треба схвалити зміну до чинного виборчого закону, виключивши відповідне прикінцеве положення цього закону (про заборону будь-яких змін). А вже потім говорити про реальність зініційованих Президентом змін. «Гадаю, це не та проблема, яка сьогодні турбує людей, — вважає Володимир Литвин. — Їх менш за все цікавить відсотковий бар’єр. А цікавить реалізація політики, яка забезпечила б покращення життя суспільства. Нам треба спокійно, зважено, не відкидаючи те, що запропонував Президент, провести консультації і вийти на позицію, яка не збурювала б, а радше заспокоїла і спрямувала у конструктивне річище нашу роботу. Якщо побачимо, що немає підтримки, розуміння і не вистачає аргументів, то цю тему треба відкласти до кращих часів».


Політики та емоції


Володимир Литвин дав свій прогноз на наступну, восьму сесію Верховної Ради, яка розпочне роботу 6 вересня: «Політики і політиків без емоцій не може бути. Але емоції повинні мати певну межу і бути контрольовані. Те, що відбуватиметься у суспільстві, обов’язково переноситиметься і до сесійної зали. Сесія буде складною».

Київ—Луганськ—Стаханов—Лисичанськ.