Нові високоефективні технології видобування та постачання газу

Україна — одна з найстаріших нафтовидобувних держав світу. Видобуток нафти згідно з офіційними джерелами розпочали 1771 року на Коломийщині. Відкриття газових родовищ у Прикарпатті відбулося 1920-го, коли на Дашавському родовищі було отримано перший газ. З цього само родовища в 1922-му був побудований перший газопровід Дашава—Стрий та почалося промислове транспортування газу. Завдяки відкриттю нових родовищ у 1972 році максимальний видобуток нафти в Україні зріс до 14,5 млн. т, максимальний видобуток природного газу (68,7 млрд. куб. метрів) було досягнуто 1975-го.
Загалом із наших надр на сьогодні видобуто понад 350 млн. тонн нафти і конденсату та близько 1,9 трлн. куб. метрів природного газу. Споживання газу становить 3,2 трлн. куб. метрів, транзит газу до країн Європи — понад 2,4 трлн. куб. метрів.
Потреба України в нафтопродуктах задовольняється на 6 нафтопереробних заводах проектною продуктивністю 62 млн. т на рік.
У повоєнний період почався інтенсивний розвиток трубопровідного транспортування нафти і газу, ефективну роботу якого забезпечують: 37, 6 тис. км газопроводів високого тиску; 196 тис. км газорозподільних мереж; 4,6 тис. км нафтопроводів.
На території України споруджено і діє 13 підземних газосховищ з активними обсягами зберігання понад 35 млрд. куб. метрів. У нафтогазовому комплексі України створена й успішно діє система підготовки інженерних і наукових кадрів на основі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу як єдиного центру нафтогазової інженерної освіти.
На сьогодні на нафтогазовий комплекс працюють 17 науково-дослідних і проектних інститутів, які забезпечують науково-технічний рівень галузі, визначають перспективи розвитку, проводять роботи в країнах СНД і далекого зарубіжжя. Великою мірою розвиток нафтогазового комплексу Радянського Союзу, єдиної системи газозабезпечення завдячує науково-технічному потенціалові України. Сьогодні Україна належить до енергодефіцитних країн. За рахунок власного видобутку вона задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш як на 50 відсотків, в тому числі з нафти — 12%, з природного газу — до 25 відсотків.
Досягнення максимально можливого рівня забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами є принциповим завданням національної економіки України, без вирішення якого неможливе успішне здійснення економічних, науково-технічних і соціальних програм, спрямованих на забезпечення енергетичної, економічної, національної безпеки. Особливо це важливо в наш час, на зламі тисячоліть, в ХХІ столітті, коли природні, енергетичні ресурси поряд з інформаційними технологіями стали вирішальним чинником економічного розвитку.
Після досягнення в 70-х роках минулого століття максимальних обсягів видобутку нафти і природного газу відбувалося поступове їх зменшення з середніми річними темпами 3,3—3,7 відсотка. За наявних технологій розробки, техніки видобутку на родовищах України досягнуто нафтовилучення 22,8 відсотка. Підприємствами нафтогазового комплексу ведеться видобування природного газу та нафти на 225 родовищах.
На державному балансі запасів корисних копалин України за нафтогазовим комплексом (НАК «Нафтогаз України») налічується близько 1 млрд. куб. м розвіданих запасів газу, майже 120 млн. тонн нафти.
Завдяки структурній перебудові в нафтогазовому комплексі, проведенню комплексу заходів з підвищення ефективності використання виробничої та ресурсної бази, застосуванню методів інтенсифікації роботи свердловин, нарощуванню обсягів геологорозвідувальних робіт вдалося стабілізувати обсяги видобутку нафти і газу в Україні, а починаючи з 2000—2001 років забезпечити їх поступове зростання.
2004-го підприємства НАК «Нафтогаз України» видобули 18,9 млрд. куб. метрів природного газу та 3,9 млн. тонн нафти з конденсатом, що відповідно на 3,7 та 3 відсотки більше, аніж у 2003 році. Компанія забезпечила 94 відсотки видобутку газу і 93 — видобутку нафти з конденсатом в Україні.
Стратегічні напрями розвитку нафтогазового комплексу України визначені Національною програмою «Нафта і газ України» до 2010 року. Програмою передбачено в 2010 році довести обсяги видобування нафти і газового конденсату до 5,4 млн. т, а газу — до 28 млрд. кубічних метрів.
Досягнення таких високих показників є надзвичайно складним завданням, виконання якого можливе лише за відповідного наукового забезпечення вирішення цілого комплексу проблем видобутку нафти і газу, що є однією з пріоритетних складових підвищення ефективності процесів розробки покладів вуглеводнів.
Визріла в глибинах нафтогазового комплексу фундаментальна праця колективу видатних вчених і знаних фахівців галузі «Розробка та впровадження високоефективних технологій видобування та постачання газу для досягнення енергетичної безпеки держави» підбиває етапний підсумок ефективної науково-практичної роботи вчених, інженерно-технічних працівників комплексу із стабілізації і збільшення видобутку вуглеводневої сировини. Підвищення ефективності роботи газотранспортної системи показує шляхи його розвитку на перспективу, що дає можливість прийняти виклики глобальних світових процесів.
Науково-технічні публікації за результатами роботи формують цілу школу нових поглядів на процеси ефективного видобутку і транспортування вуглеводневої сировини, виконують роль підручника для наукових та інженерно-технічних працівників комплексу. Результати роботи висвітлені й підкріплені у 53 винаходах, 153 наукових працях. Економічний ефект від впровадження роботи — близько 1 млрд. грн. Очікуваний ефект у 2010 році становитиме майже 2 млрд. грн.
Робота за своєю суттю є науково-технічним продовженням виваженої енергетичної політики країни, націленої на збільшення ресурсної бази вуглеводневої сировини, диверсифікацію джерел і шляхів постачання енергоресурсів, підвищення енергоефективності, використання інтелектуального потенціалу нашої держави.
За змістом і оформленням, глибиною прикладного теоретичного аналізу, масштабом впровадження, високим економічним ефектом, поєднанням наукової, освітньої і промислової ланок в єдине ціле ця робота підіймає на вищий щабель українську науку, ставить її в ряд із досягненнями передових країн світу, що дає підставу для присудження авторському колективу Державної премії України в галузі науки і техніки 2005 року.


Михайло КОВАЛКО, президент Української нафтогазової академії, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник промисловості України.